Справа №:755/6127/23
Провадження №: 2/755/3729/23
"14" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва
у складі головуючої судді Яровенко Н.О.
за участі секретаря Локоткової І.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клоптання представника позивача про направлення справи за підсудністю ,-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство "Таскомбанк" з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2023 року роз'єднано позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 , та вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в окремі провадження.
До суду прдставником позивача надіслано клопотання про направлення цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Господарського суду м. Києва, обгрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 24.05.2023 року відкрито провадження про неплатоспроможність відповідача ОСОБА_1 . Свою позицію представник позивача обґрунтовує посиланням на вимоги ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
Відповідач в судове засідання не з'явилась повідомлена належним чином про причини неявки не повідомила .
Суд, дослідивши клоптання, матеріали справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства
Згідно із ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення .
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Також ч.3 даної статті визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до ч.1 ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Підсудність визначає коло справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду в межах його територіальної юрисдикції.
Підвідомчість розмежовує компетенцію судів відповідної юрисдикції на розгляд цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ.
В свою чергу, нормою пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження в справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає з'ясуванню чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно з ст. 19 ЦПК України. Відповідно, підставою для закриття провадження в справі згідно з вказаною нормою, є віднесення розгляду справи в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
За приписами частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.
З матеріалів справи вбачається, що провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відкрито Дніпровським районним судом м. Києва 12 травня 2023 р., а провадження про неплатоспроможність відкрито Господарським судом м. Києва 24 травня 2023 р.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача та направлення вказаної справи для розгляду до Господарського суду м. Києва .
На підставі викладеного, керуючись ст.27, 31, ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,-
Клопотання представника позивача про направлення справи за підсудністю задовольнити.
Цивільну справу №755/6127/23 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва для розгляду зі справою № 910/5605/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_3 .
Ухвала суду може буди оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 діб з дня проголошення ухвали суду.
Суддя Н.О.Яровенко