Справа № 712/8461/23
Провадження № 1-кс/712/3959/23
15 серпня 2023 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250310001939 від 02.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України,-
15 серпня 2023 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250310001939 від 02.06.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, у 2015 році, точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Сміла, Черкаської області познайомився із ОСОБА_7 , яка на той час перебувала у стані вагітності та навчалась в ДНЗ «Смілянський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів». В подальшому, ОСОБА_5 знаючи, що ОСОБА_7 не має стабільної роботи, є особою без постійного доходу, має слабку волю та характер, застосовуючи психологічний тиск, під приводом надання оплачуваної роботи, місця проживання, використовуючи уразливий стан потерпілої, запропонував проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши переміщення ОСОБА_7 з місця її реєстрації та проживання: Черкаська область, Драбівський район, с. Бойківщина до вищевказаної адреси, шляхом контролю дій потерпілої, обмеження її фізичних контактів, контролю її спілкування, пригнітивши волю останньої до опору, не давав ОСОБА_7 можливості повернутися додому, ввівши її в матеріальну залежність від себе та маючи на меті в подальшому експлуатувати, примушуючи до жебракування.
В подальшому, упродовж 2016-2023 років ОСОБА_5 , будучи непрацевлаштованим та не маючи постійного джерела доходів, використовуючи уразливий стан ОСОБА_7 , систематично експлуатував останню, примушуючи її жебракувати в м. Черкаси.
Таким чином, шляхом жебракування ОСОБА_7 отримувала до 400 грн щоденно упродовж 2016-2023 років, більшу частину яких ОСОБА_8 , використовуючи уразливий стан останньої, привласнював та використовував на власні потреби, при цьому незначну частину грошей спрямовував на утримання ОСОБА_7 , ввівши її в матеріальну залежність від себе.
Таким чином, установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, а саме переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням примусу, матеріальної залежності потерпілого та його уразливого стану.
14.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
14.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, на думку органу досудового розслідування, підтверджується :
- рапортом о/у ВМП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 08.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 08.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 11.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 08.06.2023;
- інформацією щодо соціального супроводу сім'ї ОСОБА_14 ;
- рішення Драбівського районного суду від 14.09.2007;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 08.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 05.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 09.06.2023;
- даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 07.06.2023;
- даними протоколу огляду від 19.06.2023;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 29.06.2023;
- даними протоколу затримання ОСОБА_5 від 11.08.2023;
- іншими матеріалами в своїй сукупності.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Слідчий у клопотанні зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи те, за місцем проживання підозрюваного разом з потерпілою ОСОБА_7 в повній мірі не проведені слідчі (розшукові ) дії, а тому, перебуваючи на волі останній матиме можливість знищити чи спотворити речові докази, що можуть додатково підтвердити його вину у вчиненні кримінального правопорушення;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 проживає в одній квартирі разом з потерпілою, а також те, що він проживає в одному місті зі свідками по справі, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них незаконно впливати та з ними узгодити показання з метою зміни показів, для уникнення від кримінальної відповідальності;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, веде бродяжницький спосіб життя, не має постійного джерела доходу.
Також слідчий просить врахувати, що ОСОБА_5 неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не має місця праці, що свідчить про відсутність його соціальних зв'язків за місцем проживання.
На підставі вище викладеного, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, ввдав підозру необґрунтованою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Встановлено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023250310001939 від 02.06.2023, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12023250310001939 внесені до вказаного реєстру 02.06.2023 року за фабулою: «до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали з відділу міграційної поліції ГУНП в Черкаській області про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що на території м. Черкаси, особа чоловічої статі, з метою трудової експлуатації перемістив до м. Черкаси жительку с. Бойківщина, Драбівського району Черкаської області, яку в подальшому із застосуванням шантажу та уразливого стану примусив жебракувати на території міста. » - правова кваліфікація ч.1 ст. 149 КК України.
14.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
14.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України - переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням примусу, матеріальної залежності потерпілого та його уразливого стану.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема, матеріалами негласних слідчих розшукових дій.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.
Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає, що ОСОБА_5 може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання таких ризиків.
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч.1 ст. 149 КК України, яке є тяжким у розумінні ст. 12 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, § 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та покладених обов'язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами, а саме грубе порушення прав людини, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, де зазначено про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Щодо особистих обставин підозрюваного, то слідчий суддя бере до уваги те, що останній веде бродяжницький спосіб життя, ніде не працює, неодружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних зв'язків за місцем проживання. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Також доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, оскільки з потерпілою він проживає в одній квартирі, а також проживає в одному місті зі свідками по справі, а тому є достатні підстави вважати, що з метою зміни останніми своїх показів, він може чинити на них тиск шляхом погроз та залякувань.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Наявність вищевказаних доведених ризиків, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку про можливість відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 149 КК України переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням примусу, матеріальної залежності потерпілого та його уразливого стану, то слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023250310001939 від 02.06.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто з 14 серпня 2023 року по 12 жовтня 2023 року включно.
Для утримання підозрюваний підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1