Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5093/23
Номер провадження 2/711/1850/23
22 серпня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді: Казидуб О.Г.
за участю секретаря судових засідань: Зайцевій О.І.
розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Соколишина Л.Б., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній) про розірвання шлюбу.
07 серпня 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.
10 серпня 2023 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов Відзив, в якому зазначено, в позовній заяві зазначено, що начебто він вчиняв фізичний і психологічний тиск на позивача, в зв'язку з чим вона зверталась до поліції та судмедексперта. Зазначає. Що такі твердження не відповідають дійсності та ніякими доказами не підтверджені. Ніякого тиску він вчиняв, а тому, з мотивами звернення до суду не згідний. Вважає, що їхня сім'я ще не розпалась остаточно, а тому. необхідний строк для примирення. Просить призначити їм максимальний строк для примирення і провадження у справі зупинити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. В позовній заяві зазначено, що просить розглядати справу без участі позивача, але за участі її представника.
Адвокат Соколишина Л.Б., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судове засідання надала заяву, в якій просить судове засідання проводити без її участі та участі позивача. Також зазначила, що термін на примирення просить не надавати, оскільки, це виключається у разі вчинення чоловіком по відношенню до дружини дій, що містять ознаки домашнього насильства. Даний факт підтверджується зверненням ОСОБА_1 до поліції 01 серпня 2023 року та Висновком спеціаліста за зверненням позивачки про наявність в неї її легких тілесних ушкоджень.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи сторони відповідача, викладені у клопотанні про зупинення провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідач ОСОБА_2 в своєму Відзиві зазначає, щоніякого тиску він не вчиняв та твердження позивача про вчинення фізичного та психологічного тиску не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судоми законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007 р. передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Відповідно ч. 3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем ОСОБА_1 надано до суду Талон-повідомлення єдиного обліку № 33052 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 01.08.2023 року о 13-41 надійшла заява до РУ про те, що 25.907.2023 о 22 год. 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , заява щодо неправомірних дій чоловіка ОСОБА_2 , який наніс тілесні ушкодження.
Також, позивачем ОСОБА_1 надано Висновок спеціаліста № 02-01/675 ОСОБА_1 . З дослідної частини Висновку вбачається, що зі слів 25.07.2023 року в нічний час, чоловік тягав її за руки, скидував з ліжка, хватав за ноги. За меддопомогою не зверталася. Скарг не має. При огляді по зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча неправильно-овальний без чітких контурів темно-синій з жовтизною крововилив 1Х1 см. Такого ж характеру корововилив тих же розмірів по задній поверхні верхньої третини лівого плеча. По зовнішній поверхні нижньої третини лівого плеча у вигляді вертикального ланцюжка, три неправильно-овальних крововилив без чітких контурів темно-синіх з жовтизною від 2Х1 см. до 3Х2 см. Такого ж характеру крововилив 2х1 см. в ділянці лівого ліктового суглобу. Такого ж характеру крововилив 1х0,5 см. по задній поверхні нижньої третини лівого передпліччя. Такого ж характеру крововилив 3х2 см. по задньо-внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя. По задній поверхні нижньої третини правого плеча, паралельно між собою, два такого ж характеру крововилива 2х1 см. та 3х2 см. По внутрішній поверхні верхньої третини лівої гомілки неправильно-овальний темно-синій з жовтизною крововилив 4х3 см. Такого ж характеру крововилив 3х2 см. по передній поверхні нижньої ретини лівої гомілки. Такого ж характеру крововилив по задній поверхні нижньої третини, лівого стегна 2х1 см. По зовнішній поверхні середньої третини правого стегна та правої гомілки по два такого ж характеру крововилива від 3х2 см. до 3х4 см. Відповідно до заключної частини, у ОСОБА_1 мали місце ушкодження крововиливи верхніх та нижніх кінцівок.
Суд вказує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини суду слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Окрім того, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Згідно з частиною 5 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
У той же час, зі змісту позовної заяви та наданих письмових пояснень судом встановлено, що позивач не має наміру в подальшому на збереження подружніх відносин з відповідачем.
Сімейний кодекс України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Беручи до уваги вищевикладене, обґрунтування вимог сторін, фактичні взаємини сторін у даній конкретній справі, як подружжя, а також категоричне небажання позивача зберегти шлюб і сім'ю, натомість позивач і надалі наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що надання подружжю строку для примирення є недоцільним та суперечитиме інтересам одного з них.
Виходячи з положення, яке визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України, суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення. Отже, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Таким чином, суд вважає що клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення не обґрунтовано, та є таким, що суперечить інтересам одного з них та таке суперечення має істотне значення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 56, 111, 112 СК України, ст.ст. 240, 251, 263, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення розгляду справи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена лише в частині щодо зупинення провадження у справі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб