Справа №694/1909/23
провадження № 1-кс/694/696/23
14.08.2023 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023250360001063 від 06.08.2023,
встановив:
ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у неповерненні їй як власнику вилучених під час обшуку документи та грошові кошти в сумі 433000грн., які було вилучено 07.08.2023 року під час проведеного обшуку у домоволодінні АДРЕСА_1 . Вказує, слідчий не зважаючи на обов'язок відповідно до чинного КПК повернути тимчасово вилучене майно власнику, станом на день подання скарги не здійснив повернення майна та арешт на вказані речі не накладався. Просить зобов'язати упоноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, що здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250360001063 від 06.08.2023 року, повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, скаргу підтримала та просила задовольнити з вказаних в скарзі підстав.
Представник Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу, дослідивши матеріали, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 303 ч.1 п.1 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З матеріалів поданої скарги вбачається, що ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.08.2023 року у справі № 694/1896/23 провадження № 1-кс/694/693/23, в задоволенні клопотання слідчого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме на вилучені під час обшуку документи та грошові кошти в сумі 433000грн., які було вилучено 07.08.2023 року під час проведеного обшуку, в рамках кримінального провадження № 12023250360001063 від 06.08.2023 року, було відмовлено.
Відповідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250360001063, слідує, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється Звенигородським РВП ГУНП в Черкаській області, до слідчої групи органу досудового розслідування входить зокрема, але не виключно слідчий ОСОБА_5 .
Згідно ч. 1ст. 167 КПК України,тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ст. 167 ч.2 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч.1ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмовиу задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповдіно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Аналіз змісту вказаної норми закону свідчить про те, що вона встановлює обов'язок слідчого, прокурора в разі відмови слідчим суддею в накладенні арешту на майно, негайно повернути особі вилучене майно, тобто фактичне повернення особі вилученого майна.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що в діях уповноважених осіб РВП ГУНП в Черкаській області та процесуального керівника у вказаному кримінальному провадженні вбачаються ознаки бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 КПК України.
З огляду на ту обставину, що в ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.08.2023 року у справі № 694/1896/23 провадження № 1-кс/694/693/23, в задоволенні клопотання слідчого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме на вилучені під час обшуку документи та грошові кошти в сумі 433000грн., які було вилучено 07.08.2023 року під час проведеного обшуку, в рамках кримінального провадження № 12023250360001063 від 06.08.2023 року, було відмовлено, а подальше утримання вказаного майна прямо суперечать нормам ст. 173КПК України, тобто законні підстави для подальшого утримання вищевказаного тимчасово вилученого майна у органів досудового розслідування відсутні, отже з метою недопущення необґрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить майно, а також осіб, у фактичному володінні яких воно знаходиться слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт майна та тягне за собою обов'язок негайного повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна, тому скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 167, 169, 171, 303 - 309, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023250360001063 від 06.08.2023 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Звенигородського РВП ГУНП у Черкаській області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250360001063 від 06.08.2023 повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучені під час обшуку документи та грошові кошти в сумі 433000.00 грн.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 18.08.2023 року о 09 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1