єдиний унікальний номер справи 546/807/23
номер провадження 1-кп/546/111/23
23 серпня 2023 року місто Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка Полтавської області угоду про визнання винуватості від 17.07.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному 26.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170440000619 за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсоховате Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, маючого середню освіту, пенсіонера, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.
ОСОБА_6 близько 16 год. 40 хв. 26.06.2023, проходячи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , помітив велосипед марки «Україна», синього кольору, який належить ОСОБА_4 та який знаходився біля воріт за межами вказаного домоволодіння. У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна - велосипеду.
У подальшому ОСОБА_6 , реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, таємно викрав велосипед марки «Україна», належний ОСОБА_4 , після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заховавши викрадений велосипед у кущах біля власного господарства. Вартість велосипеду «Україна», який викрав ОСОБА_6 становить 1266,67 грн.
У результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки в розмірі 1266,67 грн.
Цими діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (кражідка), вчинена в умовах воєнного стану.
17.07.2023 між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 , за участі захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 26.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170440000619.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін ОСОБА_6 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри повідомленої 11.07.2023. Сторони досягли відповідних домовленостей, з урахуванням особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зазначила, що 17.07.2023 між нею та ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості, угода відповідає положенням КПК України, укладена добровільно, за участю захисника, узгоджене в угоді покарання відповідає вимогам КК України, очевидна неможливість виконання узгодженого покарання відсутня, угода скріплена підписами сторін та захисника. Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене сторонами угоди покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, зазначив що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі визнає. Надав згоду затвердити угоду про визнання винуватості. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, наслідки невиконання умов угоди.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та його підзахисним 17.07.2023. Указана угода була укладена добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, за його участі. Просив затвердити угоду та призначити узгоджене покарання та з урахуванням обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність тяжких наслідків від кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, просив призначити мінімальний строк іспитового строку.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовче судове засідання зазначила, що прокурору нею надавалась письмова заява про згоду на укладання угоди про визнання винуватості. Не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, просила визначити іспитовий строк та покласти на обвинуваченого обов'язки для його виправлення та не вчинення нових правопорушень.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (кражідка), вчинена в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що між прокурором та підозрюваним досягнуто угоди, суд розглядає справу відповідно до положень ст. 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що під час досудового провадження між сторонами кримінального провадження - прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_5 укладено та підписано угоду від 17.07.2023 про визнання ОСОБА_6 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за змістом якої ОСОБА_6 беззастережно зобов'язався визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі підозри повідомленої 11.07.2023. Сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням із встановленням іспитового строку.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, а також надання потерпілим письмової заяви прокурору про надання згоди на укладання угоди.
Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений просив затвердити угоду.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_6 та встановлено, що він має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно. Обвинувачений раніше не судимий.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової заяви прокурору на укладання ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, надає згоду на призначення узгодженого угодою покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України.
Суд вважає, що узгоджені прокурором та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.
На підставі викладених в угоді обставин, а також установлені під час розгляду угоди відомостей особистості обвинуваченого, на думку суду існує обставина, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, з урахуванням особи обвинуваченого, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між прокурором і підозрюваним угоди про визнання винуватості від 17.07.2023 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальними витратами в даному кримінальному провадженні відсутні.
Крім того, підлягає скасуванню арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 07.07.2023 на жіночий велосипед, синього кольору, без маркування, який передано потерпілій ОСОБА_4 на відповідальне зберігання з позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном до скасування арешту.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 7, 368-371, 373, 374, 394, 395, 468-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 липня 2023 року, укладену між прокурором Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 26 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170440000619, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 07.07.2023 на жіночий велосипед, синього кольору, без маркування.
Речовий доказ: жіночий велосипед, синього кольору, без маркування, який повернутий потерпілій ОСОБА_4 - вважати повернутим власнику.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя - ОСОБА_1