08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1186/23
381/3516/23
22 серпня 2023 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба захисту дітей та сім'ї ВК Фастівської міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуками шляхом встановлення порядку участі у їх вихованні, -
14.08.2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками шляхом встановлення порядку участі у їх вихованні, відповідно до якої просять зобов'язати відповідача не чинити їм перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми, онуками: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначивши способи спілкування з малолітніми дітьми та участі у їх вихованні, шляхом вільно спілкуватись із малолітніми дітьми з 08:00 год. до 20:00 год. засобами телефонного зв'язку та через мобільний додаток «Viber» та визначити систематичні побачення.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В порушення п.5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позивачами не повно викладені обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги та відсутні посилання на докази які б підтверджували перешкоди відповідача у спілкуванні з онуками.
Дані обставини мають значення, адже передумовою звернення до суду з позовом є наявність спору між сторонами.
Відповідно до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
За змістом ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18 (провадження № 61-5102св20) вказано, що: "системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні".
Отже, відповідно до положень ст. 19 СК України питання щодо порядку спілкування діда/баби з онуками повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та наданням про це письмового висновку, проте в матеріалах справи такий висновок відсутній.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду складає 1073,60 гривень.
Позивачем ОСОБА_2 при зверненні до суду не надано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, відповідно до заявлених вимог, або звільнення від такого.
Проте, в переліку додатків до позовної заяви вказано «оригінали квитанцій про сплату судового збору кожного із позивачів у розмірі 1073,60 грн, загалом в сумі 2146,80», однак в матеріалах справи квитанція про сплату позивачем ОСОБА_2 судового збору відсутня, про що складено відповідний акт № 44 Відділом документального обігу та контролю Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Фастівська міс/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA878999980313191206000010854, код класифікації доходів бюджету 22030101 на суму 1073,60 грн.
Вказані недоліки заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба захисту дітей та сім'ї ВК Фастівської міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуками шляхом встановлення порядку участі у їх вихованні залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.В. Соловей