"22" серпня 2023 р. Справа № 363/4432/23
22 серпня 2023 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття заяви та відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Петрівської сільської ради, як орган опіки та піклування, про встановлення опіки і призначення опікуна,
17 серпня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він просить встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити його опікуном.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає необхідним залишити заяву без руху з таких підстав.
Так, нормами Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України встановлений порядок визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки, зокрема статті 39-41, 55-79 ЦК України, статті 295-300 ЦПК України, а також Правилами опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно із частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Частиною першою статті 41 ЦК України передбачено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування (стаття 57 ЦК України).
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).
Згідно із статтею 58 ЦК України опіка встановлюється також над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (стаття 62 ЦК України).
ОСОБА_1 , звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області про встановлення опіки над ОСОБА_2 та визнання його опікуном, посилається на наявність рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 серпня 2023 року у справі №759/5562/23, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною.
Водночас, суд звертає увагу заявника, що вказане рішення суду не набрало законної сили, а ОСОБА_2 не є недієздатною.
Крім цього, як убачається із вказаного судового рішення ОСОБА_2 визнано недієздатною за заявою її доньки - ОСОБА_3 .Заяву було подано до Святошинського районного суду міста Києва у порядку частини першої статті 295 ЦПК України, а саме за місцем проживання особи, яку визнано недієздатною.
Також, у рішенні суду зазначено місце проживання особи, яку визнано недієздатною - АДРЕСА_1 , що не узгоджується із довідкою, долученою до заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над ОСОБА_2 , у якій зазначено, що ОСОБА_2 з 20 квітня 2020 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_4 та його родиною.
За змістом частини першої статті 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав особою, дієздатність якої обмежена.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про встановлення опіки та призначення його опікуном над особою, визнаною судовим рішенням недієздатною (рішення суду не набрало законної сили), не зазначає, що він повідомив орган опіки та піклування в порядку статті 57 ЦК України та ним не надано суду подання відповідного органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над ОСОБА_2 , а також доказів того, що він звертався з цього питання до органу опіки та піклування, оскільки встановлення опіки над фізичною особою і призначення їй опікуна можливе лише за відповідним поданням (частина перша статті 60 ЦК України, пункт 1.3 Правил).
Заява не містить достатнього викладу обставин (із зазначенням відповідних доказів) про відсутність обмежень у призначенні заявника піклувальником, встановлених статтею 64 ЦК України та пункту 3.2 Правил, де визначено обставини, які унеможливлюють призначення певної особи опікуном, серед яких опікунами не можуть бути особи, які: визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
При цьому, відсутність всіх викладених вище обставин має бути підтверджена відповідними фактичними даними: відомостями органу опіки та піклування про відсутність даних про визнання особи, що бажає бути призначеною опікуном, недієздатною або обмежено дієздатною; відомостями (сертифікат, довідка) обласних наркологічної та психіатричної лікарень про те, що вказана особа, що бажає стати опікуном, не перебуває на обліку та не лікується у вказаних психоневрологічних та наркологічних закладах; відомостями органу опіки та піклування про те, що така особа раніше не була опікуном чи піклувальником та з її вини опіку чи піклування не було припинено та вказана особа не позбавлена батьківських прав.
До заяви ОСОБА_1 перелічених вище фактичних даних не додано, також у матеріалах поданої заяви відсутні характеристика (з місця роботи або місця проживання) заявника, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, довідка про судимість, при цьому заява не містить обставин, які б об'єктивно унеможливлювати надання таких даних.
Так, статтею 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
У заяві ОСОБА_1 про встановлення опіки та призначення його опікуном щодо ОСОБА_2 , яка для нього є тещею, відсутнє будь-яке обґрунтування щодо наявності інших членів її сім'ї та близьких родичів, які можуть бути опікунами, в тому числі її донька - ОСОБА_3 , яка і зверталася до Святошинського районного суду міста Києва про визнання її матері недієздатною. Такі особи також маються право на звернення з заявою та вони повинні бути залучені до участі у розгляді справи в якості заінтересованих осіб.
Щодо статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Виконавчий комітет Петрівської сільської ради, як орган опіки та піклування, який зазначено ОСОБА_1 у заяві, суд зазначає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, а треті особи є учасниками справи у позовному провадженні.
Таким чином, заява заявника підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків, про які зазначено по тексту ухвали суду.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 без руху та надати йому строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі шляхом подання до суду заяви у новій редакції, з урахуванням положень частини першої статті 177 ЦПК України, з належним обґрунтуванням згідно встановленого чинним законодавством України порядку щодо встановлення опіки та призначення опікуном саме його, зазначивши та долучивши докази на підтвердження викладених у заяві обставин, визначити заінтересованих осіб.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 293, 294, 295-300 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Петрівської сільської ради, як орган опіки та піклування, про встановлення опіки і призначення опікуна - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач