1Справа № 335/4703/23 1-кп/335/654/2023
17 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районним суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №42023082370000010 від 30.03.2023 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який проходить військову службу на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 31.12.2022 року в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення статутних вимог, без поважних причин, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 .
При цьому у період часу з 01.01.2023 по 20.01.2023 солдат ОСОБА_4 свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав та про своє місцезнаходження командуванню та в органи військового управління не повідомляв до 20.01.2023.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенню місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
19.05.2023 року між підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника, та прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, сприяв розслідуванню кримінального провадження та щиро розкаявся у вчиненому, приймав участь у відсічі збройної агресії рф.
Сторони угоди узгодили покарання за ч. 5 ст. 407 КК України з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі ніж передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме один рік позбавлення волі. Також сторони угоди погоджуються на можливість застосування ст. 58 КК України при призначення покарання. Таким чином, сторони угоди погодились на призначення остаточного покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, із застосуванням ст.ст. 69, 58 КК України у виді службового обмеження строком на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення у розмірі 20 (двадцяти) відсотків.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_4 .
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні, також просили затвердити угоду з прокурором і призначити узгоджену в угоді міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в обсязі обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
На підставі об'єктивних з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація, а тому наявні всі підстави для затвердження вказаної угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості від 19.05.2023 року, укладену у кримінальному провадженні №42023082370000010 від 30.03.2023, між підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , та прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 407 КК України з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі ніж передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме один рік позбавлення волі та на підставі ст. 58 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді службового обмеження строком на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення у розмірі 20 (двадцяти) відсотків.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, передбаченого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, обвинуваченим - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1