Справа №345/4129/23
Провадження № 3/345/1476/2023
22.08.2023 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючої, громадянки України, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 ухилилися від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо своїх малолітніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, 15.08.2023 року близько 21.00 год. перебувала у пяному вигляді разом з дітьми по АДРЕСА_3 , а під час перевірки по місцю проживання свіжої їжі для дітей не було приготовлено, діти були неохайні.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнала, підтвердила обставини, викладені у протоколі. Пообіцяла, що більше такого не повториться та буде краще доглядати за дітьми. Просить суворо не карати.
Положеннями ч. 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми діючого законодавства, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному доводиться відомостями, як містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №993188 від 16.08.2023 р. (а.с. 1), рапортами працівників поліції (а.с. 3, 4), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх дітей.
У відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєння правопорушення, особу правопорушниці, те, що раніше не притягалася до відповідальності, суд вважає за можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП за малозначністю та оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин, воно не відповідало тій суспільній небезпеці, яка є типовою для цього виду правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та згідно ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності й закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя