Справа № 191/4157/21
Провадження № 2/191/1291/21
11 серпня 2023 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прижигалінської Т.В.,
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове в порядку прощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яким є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms//.
14.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 14.06.2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Окрім того в Анкеті позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору ( п.11).
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Станом на 24.05.2021 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.10.2021 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 14.09.2021 у нього утворилась заборгованість у розмірі 50 111, 29грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) в розмірі 50 111, 29 грн., заборгованості за пенею та комісією - 0, 00 грн.
Просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованості за Договором про надання банківських послуг "Моnоbаnк" від 14.06.2018 року станом на 14.09.2021 у розмірі 50 111, 29 грн., а також судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
11.08.2023 року позивач надав письмові пояснення в яких зазначив, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушенні умов договору про надання банківських послуг з посиланням на Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредити затвердженні Рішенням Правління ПАЗ" «Універсал банк» Протокол №33 від 27.09.2017року. Позивачем були надані Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту затвердженні Рішенням Правління ПАТ «Універсал банк» Протокол №20 від 30.05.2018 року а також Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту затвердженні Рішенням Правління ПАТ «Універсал банк» Протокол №47 від 09.11.2022 року, які набули чинності з 14.11.2022, що взагалі не охоплюється періодом, заявленим в позовних вимогах. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ Універсал Банк розумів відповідач ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву - Анкету. Також, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від ви волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Також, в анкеті-заяві від 14 червня 2018 року не міститься домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору. Строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, ОСОБА_1 надав згоду здійснювати договірне списання коштів з рахунків для погашення грошових зобов'язань, що випливають з умов договору, проте не погоджував сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором, списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не погоджував сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором від 14 червня 2018 року, вражає неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом. Натомість дана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тобто списання банком внесених боржником коштів в рахунок погашення тіла кредиту та зарахування цих коштів на погашення відсотків за користування кредитом є неправомірним та безпідставним. Доказів погодження між сторонами сплати відсотків за користування кредитом, їх розміру, відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, або підстав нарахування відсотків позивачем не надано ні в письмовому, ні в електронному вигляді. Тіло кредиту - це та сума, на яку оформляється кредитний договір. В цю суму не входить відсотки по-кредиту, пеня, штрафи, комісійні та інше, які були нараховані банком та включені в заборгованість по тілу кредиту. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 50111 грн. 29 коп., однак відповідно до довідки від 04.08.2022 про розмір встановленого кредитного ліміту, максимальний ліміт запропонований банком відповідає сумі 50.000 грн., в той час, як згідно проведеної судово-економічної експертизи (висновок експерта №3105/3106-22) вбачається, що позивачем було внесено 82075,19 грн. погашення за рахунок тіла кредиту та 37272,10 грн. за відсотками за користування кредитом тобто на загальну суму 119 497, 29 гри. Всі відсотки банк додавав не до заборгованості за відсотками та пенею, а до заборгованості за тілом, штучно збільшуючи тіло кредиту. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак при зверненні до суду з даною позовною заявою, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог згідно його письмових пояснень.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2).
Згідно з п. 3 анкети-заяви відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
З наданого банком розрахунку вбачається, що має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank станом на 14.09.2021 у розмірі 50 111, 29 грн., яка складається з наступного: 50 111, 29 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), 0, 00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Також встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог АТ «Універсал Банк» надало суду копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, витяг з Тарифів за карткою Monobank та копію документа, що посвідчує особу відповідача.
Разом з тим, Анкета-Заява до Договору про надання банківських послуг не містить ні тіла кредиту, ні відсотків, ні інших платежів.
Позивачем не надано доказів, що діяли на час укладення договору саме ті Умови обслуговування рахунків фізичної особи, які надані до позовної заяви.
АТ «Універсал Банк» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 банківської картки, відкриття йому рахунку, а також виписки з такого рахунку, з якої можна було б встановити факт користування ОСОБА_1 банківською карткою, рух коштів по рахунку, наявність у нього заборгованості за кредитом та її розмір, не містить відомостей, що відповідач мав скористатися кредитною послугою та оформити відповідну картку, не містить бажаний кредитний ліміт, а також, не містить інформації, який саме вид картки банком було видано відповідачу відповідно до заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено, як не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період інше). Вказана анкета-заява містить лише ідентифікуючі відомості про заявника.
Висновок судово-економічної експертизи №3105/3106-22 від 18.01.2023 року, складений з урахуванням розрахунку заборгованості, тобто не є належним доказом щодо розміру отриманих кредитних коштів відповідачем на час укладення договору.
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з принципу змагальності, саме позивач (банк) має довести не лише факт кредитних відносин, а й розмір кредитної заборгованості, проте з розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.06.2018 року неможливо встановити розмір отриманих у кредит коштів, а також тіло кредиту, що узгоджується з висновками Великої Палата Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), які також враховані Верховним Судом у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 206/1881/20 (провадження № 61-631св21).
З урахуванням викладеного та виходячи з наявних в справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Крім того, ч.1, ч.2 п.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що с удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки рішенням суду в задоволенні позовних вимог АТ «Унівесал банк», було відмовлено, то у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України не підлягають й відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 259, 263-265, 141 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська