Справа № 183/9398/23
№ 1-кп/183/1727/23
22 серпня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 62023170030000467 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Миргородського району Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлучного, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, обіймаючого посаду механіка-водія 2 парашутно-десантного взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що немає судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді механіка - водія 2 парашутно-десантного взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 01 листопада 2022 року нез'явився вчасно з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 16 червня 2023 року, оскільки цього дня солдатОСОБА_5 самостійно прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, та заявив про себе, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Всудовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки, бажає проходити військову службу.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), доведена у повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 407 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Разом із тим, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; та з'явлення з зізнанням.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем служби характеризується задовільно, а місцем проживання позитивно, приймав безпосередню участь у бойових діях, а також те, що наразі ОСОБА_5 перебуває в лавах Збройних сил України і в подальшому бажає проходити військову службу.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності кількох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на один рік, та на підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_5 покарання у виді одного року позбавлення волі на покарання у виді одного року тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 21 липня 2023 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою з 21 липня 2023 року до 22 серпня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1