про залишення позовної заяви без руху
18 серпня 2023 року м. Київ № 320/20720/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1
до Управління поліції Головного управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління поліції Головного управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, яка виявилася у ненаданні відповіді на звернення від "28" грудня 2022 р.;
- зобов'язати Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь на звернення від "28" грудня 2022 р.;
- вчинити певні дії, зобов'язати Управління поліції Головне Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, виконати п.2 ч.1 ст.49 КПК України;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду завдану йому працівниками Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, під час його затримання та недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором або суддею за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення цих вимог у позовній заяві позивачем не зазначено відомостей щодо:
- реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;
- номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відносно Управління поліції Головного управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва;
- відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти Управління поліції Головного управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва.
Пунктом 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Суд звертає увагу позивача, що правову категорію “зміст позовних вимог” слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, яка виявилася у ненаданні відповіді на звернення від "28" грудня 2022 р. та зобов'язання Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь на звернення від "28" грудня 2022 р.
Крім того, позивачем заявлено вимоги вчинити певні дії, зобов'язати Управління поліції Головне Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, виконати п.2 ч.1 ст.49 КПК України, однак дана вимога є не уточненою, зокрема позивачу слід зазначити які саме конкретно дії позивач просить суд зобов'язати здійснити відповідача на поновлення його порушених прав.
Також позивачу слід надати до суду нормативно-правове обґрунтування позову у цій частині позовних вимог та зазначити в чому саме полягає публічно-правовий спір, вказавши при цьому які норми чинного законодавства порушено відповідачем та чим саме порушено право позивача в межах публічно-правового спору.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено у позові чотири вимоги немайнового характеру, які взаємопов'язаними, таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (2684,00 грн. х 0,4)*2).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відтак позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору за звернення до суду у розмірі 2147,20 грн.
Згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС).
Частинами першою та другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження доводів обґрунтування позову не надано до суду доказів, зазначених у позовній заяві.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ні в позовній заяві, ні в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десять днів для усунення недоліків позовної заяви .
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- позовної заяви, яка відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства із зазначенням відомостей щодо відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);відомі номери засобів зв'язку; офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом уточнення позовної вимоги про зобов'язання Управління поліції Головне Управління Національної поліції Шевченківського району м. Києва, виконати п.2 ч.1 ст.49 КПК України, та зазначенням нормативно-правового обґрунтування позову у цій частині;
- заяву позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- докази на підтвердження обґрунтування позову;
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління поліції Головного Управління Національної поліції Шевченківського району м.Києва про визнання протиправною бездіяльності, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.