про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2023 року м. Київ № 320/15879/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Завод 410 ЦА» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві:
- №00339940704 від 28.11.2022 року про завищення суми від'ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2022 року на суму 1 519 795,00 грн.;
- №00339870704 від 28.11.2022 року про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за лютий 2022 року на суму 1 802 493,00 грн.;
- №00339950704 від 28.11.2022 про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ на поточний рахунок платника у банку за лютий 2022 на суму ПДВ 30 314 544,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, остання подана до суду у травні 2023 року, відтак судовий збір повинен бути сплачений виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого станом на 01.01.2023 року.
Суд зауважує, що окремі рішення суб'єкта владних повноважень можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, вимоги про скасування ППР є вимогами майнового характеру, оскільки ними фактично змінено майновий стан позивача. Таким чином, заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2019р. по справі №826/17147/18 адміністративне провадження №К/9901/5139/19.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі “Щокін проти України” встановлено, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням у його майнові права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАСУ).
Так, Європейський суд з прав людини дотримується правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене, адміністративними вимогами майнового характеру є вимоги про визнання протиправними та скасування ППР, якими визначені грошові зобов'язання позивача.
Отже, вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, якими позивачу визначено грошові зобов'язання на суму 33 636 832,00 грн., є вимогами майнового характеру, за подання яких належить до сплати судовий збір в сумі 2684,00 грн. (сума судового збору не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн, що підтверджується відомостями платіжної інструкції від 27.04.2023 № 21210 на суму 22 329,00 грн. та від 28.12.2022 №1156 на суму 2481,00 грн.
Водночас, розмір судового збору не відповідає вимогам розміру судового збору, який повинен бути сплачений відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», відтак позивачу слід додатково сплатити судовий збір у розмірі 2030, грн.. за звернення до суду з даним позовом.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2030,00 грн.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Державного підприємства "ЗАВОД 410ЦА" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.