ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" серпня 2023 р. справа № 300/5452/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.03.2018 для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (надалі по тексту - представник позивача), 15.08.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі по тексту також - відповідач, уповноважений орган), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не виготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393”, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;
- зобов'язати скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та" повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може "дізнатися", що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Разом з тим, як вказує у коментованій постанові Велика Палата Верховного Суду, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що "повинна була дізнатися" про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, "демонструючи свою необізнаність" щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач "дізнався" або "повинен був дізнатись" про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом із адміністративним представник ОСОБА_2 подала заяву про поновлення строку звернення до суду, за змістом якої, на переконання позивача, в даному випадку слід застосовувати спеціальні строки встановлені частиною 3 статті 51 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХIІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України).
Так, відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262-ХIІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На думку позивача, в даних правовідносинах слід застосовувати також правову позицію викладену 20.06.2023 по справі №640/14223/22 Шостим апеляційним адміністративним судом, який зазначив, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які держава в особі її уповноважених суб'єктів владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачувала такій фізичній особі пенсію або виплачувала у неповному розмірі.
Звертає увагу суду, що норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 24.11.2020 у справі №815/460/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. (Постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі №755/10947/17).
Як на основну правову підставу наявності у позивача права на отримання нової довідки за показниками станом на 01.03.2018 представник позивача вказує постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
На переконання адвоката Єрьоміної В.А. спірні правовідносини наповнилися новим змістом, а саме практикою Верховного Суду.
Дослідивши наведені представником ОСОБА_1 письмові пояснення у заяві, поданій разом із адміністративним позовом та матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, що свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду неповажними, зважаючи на таке.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що ОСОБА_1 просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання Постанови №103 відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічної посадою станом на 01.03.2018 на підставі якої позивачу і перераховано пенсію з 01.01.2018. Додаткові види грошового забезпечення до цієї довідки не увійшли. Позивач зазначає, що не погодившись зі складенням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 на підставі якої йому здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 без урахування додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак відповіді по суті звернення міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не надано.
Як вказує представник позивача в адміністративному позові ОСОБА_1 . Київським військовим комісаріатом була видана довідка за №ФА118558 від 28.03.2018 станом на 01.03.2018, на підставі вказаної довідки позивачу було перераховано пенсію з 01.01.2018.
До матеріалів цієї справи позивачем долучено довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, в якій було зазначено складові його грошового забезпечення та їх розміри.
Тобто, позивачу станом на час звернення до суду (15.08.2023) із позовом в адміністративній справі вже було відомо про порушення його прав.
Також, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що пенсійні виплати здійснюються йому щомісяця, у зв'язку із цим позивач мав можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру його пенсії та розміру грошового забезпечення, з якого вона обрахована.
Отже, з 2018 року позивач знав або щонайменше - мав за можливість дізнатися про обрахунок власної пенсії з грошового забезпечення станом на 01.03.2018, натомість позивач звернувся до відповідача про видачу йому довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2018 лише 15.08.2023.
Водночас, як самостійно зазначає позивач у власній позовній заяві, на виконання Постанови № 103 відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, станом на 01.03.2018 на підставі якої позивачеві перерахована пенсія з 01.01.2018, однак додаткові види грошового забезпечення до такої довідки не внесені, хоча, на думку позивача, мали бути включені, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 за аналогічними правовідносинами.
З урахуванням такої постанови суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 позивач звернувся до відповідача з заявою про виготовлення і направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, з урахуванням викладеного у сукупності, суд вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії (у тому числі і відсутності належним чином сформованої довідки без урахування додаткових видів грошового забезпечення), як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, ще при первинному складанні відповідачем у березні 2018 року на виконання Постанови №103 довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018, на підставі якої позивачеві перерахована пенсія з 01.01.2018 (без урахування додаткових видів грошового забезпечення) та при отриманні позивачем вже перерахованого розміру пенсії за березень 2018 року.
Суд вкотре вказує, що позивач звернувся до суду із позовом про видачу довідки зі всіма складовими станом на 01.03.2018 поштовим зв'язком лише 11.08.2023 (майже через 5 років з моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії за нормами Постанови №103 без урахуванням додаткових видів грошового забезпечення), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Крім того, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду заява до відповідача від 31.05.2023, оскільки вказаний документ свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом факт усвідомлення позивачем вчинення відповідачем порушення.
Суд наголошує, що питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті, слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а.
Окремо суд звертає увагу на те, що Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову 09.06.2022 у справі №520/2098/19 за матеріалами позовної заяви, яка подана в березні 2019 року.
В даному випадку з березня 2018 року до березня 2019 року, хоч і минув строк звернення до суду, але суд першої інстанції прийняв до провадження такий адміністративний позов.
Подання адміністративного позову в межах даного строку можна кваліфікувати як звернення до суду без зайвих зволікань - в межах розумного строку (1 рік тобто 6 місяців поза межами строку).
В досліджуваному ж випадку строк подання ОСОБА_1 позовної заяви поза межами 5 років суд не може вважати таким, що здійснено без зайвих зволікань - в межах розумного строку.
Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом.
Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку представник позивача також суду не подала.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Таким чином, позивачем пропущений встановлений шестимісячний строк на звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України, передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статями 122, 123, 160, 161, 169, 171 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з підстав, визначених у заяві про поновлення процесуального строку.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.03.2018 для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018, - залишити без руху.
2. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
У разі неможливості долучення певних доказів, повідомити про причини неможливості подання таких доказів.
Роз'яснити, що в разі бездіяльності щодо усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Чуприна О.В.