ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" серпня 2023 р. справа № 300/5540/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання достроково припинити повноваження депутата, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), 16.08.2023 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить:
1. визнати протиправною бездіяльність Тисменицької міської ради Івано-Франківської області щодо не прийняття рішення за заявою позивача, поданою 17.02.2023 про складення депутатських повноважень;
2. зобов'язати Тисменицьку міську раду Івано-Франківської області достроково припинити повноваження депутата Тисменицької міської ради Івано-Франківської області восьмого скликання Прокопчука Р.Т. у зв'язку із особистою заявою про складання депутатських повноважень.
В силу правового регулювання пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
З'ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених в КАС України, необхідно вказати, що за змістом частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на норми пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору.
Дана стаття встановлює пільги щодо сплати судового збору, в тому числі і для певних категорій фізичних осіб.
В силу правового регулювання пунктів частини 1 статті 5 Закону, законодавець передбачив пільги по сплаті судового збору як для невизначеного кола осіб в певних категоріях спорів, так і для спеціальних суб'єктів у встановлених випадках та/або у відповідних спорах чи спірних правовідносинах.
Зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях згідно пунктів 8, 9, 10 звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, законодавцем не визначено конкретного переліку категорій справ чи спорів для цих осіб.
Натомість, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється окремо визначена категорія осіб - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України виключно "у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав".
Зазначене, а також те, що пункт 13 за своїм змістом суттєво відрізняється до прикладу від пунктів 8, 9, 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", зумовлює необхідність системного тлумачення даного пункту судом в своїй правозастосовній діяльності.
Сутність системного тлумачення полягає у встановленні та дослідженні за допомогою прийомів і правил, розроблених юридичною наукою на підставі вчення про системність права, правових зв'язків норми права, що тлумачиться, з іншими правовими нормами, особливо тими, які регулюють однакові або однорідні суспільні відносини. Найбільш поширеними способами тлумачення є філологічне (граматичне, мовне) тлумачення закону, яке полягає у виясненні змісту його положень з допомогою правил філології і досягнень філологічної науки, а також логічне, що полягає в застосуванні логічних прийомів, законів формальної логіки.
За загальним правилом, всі судові справи безпосередньо пов'язані з порушенням прав осіб, які звертаються до суду, оскільки завданням судового захисту є поновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав. За таких обставин, враховуючи вищезгадану відмінність пунктів частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", встановлення Законом конкретного переліку спеціальних суб'єктів, на переконання судді, наведене в нормативно-правовому акті формулювання "у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав" безпосередньо пов'язує пільги щодо сплати судового збору саме зі статусом особи, яка звертається до суду.
Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 за №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пункт 19 частина 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
У статті 22 коментованого Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Серед них немає права на звернення до суду учасниками бойових дій та/або особами, прирівняним до них зі звільненням від сплати судового збору, зокрема, з вимогою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо складання депутатських повноважень, навіть за умови, що депутатом місцевої ради є учасник бойових дій. Статус депутата місцевої ради, зміст його прав, повноважень і обов'язків не визначається і не врегульовується Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Сформовані позивачем вимоги є способом захисту в судовому порядку права особи, що виникли при здійсненні повноважень депутата місцевої ради. Спірний зміст таких правовідносин між позивачем і відповідачем не пов'язаний із статусом ОСОБА_1 як учасника бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 в провадженні №11-795заі19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85412901) та в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 і 06.05.2020 справі №9901/70/20 в провадженні №11-128заі20 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/88739880; http://reyestr.court.gov.ua/Review/89180574).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Таким чином, з системного аналізу та структури положень Закону України "Про судовий збір" вбачається, що учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору виключно при зверненні до суду за захистом своїх прав саме як учасника бойових дій. Однак заявлені позивачем позовні вимоги пов'язані з порушенням його прав, не як учасника бойових дій, а як звільненого зі служби в органах національної поліції співробітника такої служби.
Відтак, в даному випадку, правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду із вимогою про "визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання достроково припинити повноваження депутата" на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" немає.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову, в якому заявлено одну вимогу немайнового характеру, судовий збір, що підлягає сплаті позивачем, становить 1 073,60 гривень.
Як свідчать матеріали позовної заяви позивач не надав суду документ про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 гривень, що є недоліком оформлення позовної заяви.
Так, судові витрати за приписами частин 1 та 2 статті 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В силу вимог частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 6 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2023 складає 2 684,00 гривні.
Виходячи зі змісту прохальної частини позовної заяви, суддя вважає, що ОСОБА_1 заявив одну вимогу немайнового характеру, тому сплаті підлягає судовий збір за подання даної позовної заяви в розмірі 1 073,60 гривень.
Беручи до уваги зазначене, за наявності вказаного недоліку, позовна заява в цій частині не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 статті 161 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частиною 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання достроково припинити повноваження депутата, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:
2.1. долучення до позовної заяви платіжного доручення про оплату судового збору в розмірі 1 073,60 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Чуприна О.В.