21 серпня 2023 рокуСправа № 280/5956/23 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ),
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
28 липня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність допущену Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо неврахування ОСОБА_1 до строку військової служби та загальної вислуги років періоду навчання на кафедрі військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” за спеціальністю 6.110101 “Ветеринарна медицина” (ветеринарне забезпечення підрозділів, частин, з'єднань) з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2015 року (статус студент + курсант) протиправною та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок строку військової служби та загальної вислуги років ОСОБА_1 враховуючи період навчання на кафедрі військової підготовки Національного університету біоресурсів І природокористування України освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” за спеціальністю 6.110101 “Ветеринарна медицина” (ветеринарне забезпечення підрозділів, частин, з'єднань) з 01 вересня 2010 року по 31 серпня 2015 року (статус студент + курсант);
визнати бездіяльність допущену Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невнесення відповідних записів до трудової книжки ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України зробити відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 згідно наступних наказів:
наказу ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України №657 “СК” від 25.07.2014р.
наказу ректора Національного університету біоресурсів та природокористування України №796 “СК” від 17.06.2016р.
наказу завідувача кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України від 25.08.2015 року № 58 про призначення на посаду курсанту другого року магістратури кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України;
наказу завідувача кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України від 30.06.2016року № 35 про виключення із списків особового складу кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України та всіх видів забезпечення, та вважати таким, що вибув для подальшого проходження служби;
наказу командувача Національної гвардії України від 01.07.2016 року № 98 о/с про призначення лейтенанта ОСОБА_2 на посаду лікаря (ветеринарноїмедицини) тилу ВОС;
наказу командувача Національної гвардії України від 14.03.2017 року № 31 о/с про переміщення лейтенанта ОСОБА_1 лікаря (ветеринарної служби) тилу для подальшого проходження служби в розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 04 квітня 2017року;
наказу командувача Національної гвардії України від 20.10.2017 року №14бо/с про відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1 лікаря (ветеринарної служби) тилу для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України;
наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.11.2017 №282, яким старший лейтенант ОСОБА_1 був зарахований в списки особового складу частини на всі види забезпечення з 09.11.2017року:
ПТрУ№ 57 о/с від 19.10.2018р.;
наказу командувача Національної гвардії України №143 о/с від 30.07.2021 про звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України за п.п. “А” п.2, частини 5, ст. 26 Закону України “Про військовий обов язок і військову службу” (у зв 'язку із закінченням строку контракту);
наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.08.2021 №212. яким капітан ОСОБА_1 виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 28 серпня 2021 року;
наказу начальника Запорізького гарнізону №42 від 22.12.2018 “Про призначення посадових осіб Запорізького гарнізону”;
наказу начальника Запорізького гарнізону №6 від 23.03.2019 “Про призначення посадових осіб Запорізького гарнізону”;
наказу начальника Запорізького гарнізону №37 від 26.12.2019 “Про призначення посадових осіб Запорізького гарнізону”;
наказу начальника Запорізького гарнізону №53 від 23.11.2020 “Про призначення посадових осіб Запорізького гарнізону”;
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає в невиплаті під час звільнення 28.08.2021 грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна за час проходження військової служби у повному розмірі, та відмові в проведенні розрахунку вартості за неотримане ОСОБА_1 речове майно станом на день звільнення 28.08.2021 р. з урахуванням всього періоду його служби, а не тільки періоду контракту та видачі відповідної довідку-розрахунок про вартість такого майна протиправною та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України провести розрахунок вартості за неотримане ОСОБА_1 речове майно станом на день звільнення 28.08.2021 р. з урахуванням положень Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Національної гвардії України в мирний час та особливий період, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475 та з урахуванням всього періоду його служби.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошової компенсації за неотримане речове майно;
стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України середній заробіток ОСОБА_1 весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 29.08.2021 по день ухвалення судового рішення у даній справі з розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , що становить 1388, 26 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або ж заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
15.08.2023 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви вх. № 35336, в якій позивач посилається на те, що оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме: 28.08.2021 року, діяв карантин, встановлений КМ України, тому застосування строку, визначеного ч.1 ст.233 КЗпП України, не можна вважати правильним враховуючи положення п.1 Глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України. Посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21. Вважає, що відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши продану заяву, наявні матеріали, суд зазначає наступне.
Як вже зазначав суд, в ухвалі від 02.08.2023 з посиланням на позицію КАС ВС у постанові від 10.07.2023 у справі № 520/28624/21, спір стосовно невиплати компенсації за неотримані предмети форменого одягу (за аналогією до грошової компенсації вартості за неотримане речове майно) у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України охоплюється застосованим у ній визначенням “законодавство про оплату праці”.
І дійсно, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (Законом України від 01.07.2022 №2352-IX який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни у частини першу і другу статті 233 КЗпП України).
Тобто, суд погоджується з позицією, що до спірних правовідносин має застосовуватись стаття 233 КЗпП України та що запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Однак, суд наголошує, що карантин припинено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а отже з 01.07.2023 строки, які були продовжені на його період закінчились.
Тож, наразі позивач звернувся із даним позовом вже після закінчення карантину, а тому, строки звернення до суду для позивача закінчились.
Щодо посилань позивача на позицію Верхованого Суду випкладену у постанові від 19.01.2023 по справі №460/17052/21, суд зауважує, що вона стосується позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду ще у період дії карантину. Тож, до даних правовідносин така позиція не може бути застосована.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
Водночас, суд не досліджує доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки позовна заява була залишена без руху з інших підстав.
Оскільки позовна заява наразі позивачем не приведена у відповідність вимогам ст. 161 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 102, 160, 161, 165, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 280/5956/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії до 05 вересня 2023 року
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Л.Я. Максименко