Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення без розгляду позовної заяви
22 серпня 2023 року Справа №200/4318/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
09 серпня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач, Центр), надісланий засобами поштового зв'язку 24 липня 2023 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Центру щодо відмови у виплаті недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в загальному розмірі 9 670,00 грн;
- зобов'язати Центр нарахувати та виплатити недоплачену грошовому допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, що складає 8 179,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
10 серпня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання заяв по суті справи.
Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20 зазначив наступне:
«[…]
16. […] Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, […], за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
[…]».
Верховний Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) навів такі висновки:
«[…]
23. Крім того, відповідно до положень статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
24. Отже, підлягають відхиленню посилання позивача на те, що фактично про рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в проведенні перерахунку виплачених йому суми стало відомо 26 квітня 2017 року з листа відповідача, оскільки отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. Крім того, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року.
25. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, позивач із даним позовом звернувся у травні 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку.
26. Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18).
[…]».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 оспорює дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись в червні 2022 року після її отримання в розмірі меншому, ніж встановлено законом, а перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня 2022 року.
На спірні правовідносини поширюється шестимісячний строк звернення до суду, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 120 КАС строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку звернення до суду з приводу бездіяльності відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік розпочався з 30 вересня 2022 року і сплинув 31 березня 2023 року.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 24 липня 2023 року, тобто з пропуском строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Ч. 13 ст. 171 КАС передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Крім того, всупереч приписам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві позивач не зазначив номер засобів зв'язку з ним.
10 серпня 2023 року у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі факту невідповідності позовної заяви вимогам ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, діючи на підставі ч. 13 ст. 171 КАС, суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Надав позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали засобами електронного зв'язку для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а також повідомлення суду номеру засобів зв'язку з позивачем або про їх відсутність.
10 серпня 2023 року о 13:43 електронний примірник ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в адміністративній справі від 10 серпня 2023 року надісланий на зазначену в позовній заяві електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено звітом про надіслання електронного листа.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 120 КАС, десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався 11 серпня 2023 року і сплинув 21 серпня 2023 року (останній день строку - 20 серпня 2023 року припадав на неділю, неробочий день).
Позивач отримав цю ухвалу і 21 серпня 2023 року засобами електронного зв'язку надіслав суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
В цій заяві позивач вказав, що перебіг шестимісячного строку звернення слід обраховувати з 30 вересня 2021 року, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого можливо очікувати на отримання більшої суми, ніж була нарахована.
Зазначив, що 22 березня 2023 року звернувся до Центру з приводу виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, а відповідь Центру від 11 квітня 2023 року отримав наприкінці квітня поточного року, а тому просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.
Розглядаючи цю заяву по суті, суд виходить з такого.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ст. 44 КАС передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Наведеними положеннями КАС чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
Ні в позовній заяві, ні в заяві, яка надійшла до суду 21 серпня 2023 року, позивач не навів жодної причини, яка об'єктивно унеможливила або істотно ускладнила своєчасне звернення ОСОБА_2 о суду з цим позовом і могла б бути визнана судом поважною.
Суд зауважує, що звернення ОСОБА_1 до Центру з заявою про виплату в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та отримання ним відповіді відповідача від 11 квітня 2023 року, не впливають на перебіг строку звернення до суду з цим позовом, а лише свідчать про те, коли позивач почав вчиняти активні дії, спрямовані на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі, визначеному законом.
Між тим, ці обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки вони не випливали на можливість звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом з дотриманням шестимісячного строку, визначеного процесуальним законом.
Процесуальний закон вимагає від учасника справи, який пропустив визначений законом процесуальний строк для вчинення певної процесуальної дії, подання заяви про поновлення такого строку та подання доказів поважності причин його пропуску.
При цьому суд не наділений повноваженням замість позивача визначати причини пропуску строку звернення до суду і, самостійно визначивши такі причини, надавати оцінку їх поважності.
Інших причин, які унеможливили або об'єктивно ускладнили реалізацію позивачем права на звернення до адміністративного суду з дотриманням шестимісячного строку з 30 вересня 2022 року, ОСОБА_1 не навів.
За цих обставин суд дійшов висновку про неможливість визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які наведені ОСОБА_1 в заяві від 21 серпня 2023 року, а тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 15 ст. 171 КАС якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На переконання суду позивач не усунув недоліки позовної заяви, оскільки ОСОБА_1 на надав суду докази поважності причин пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом, а підстави, наведені ним в заяві від 21 серпня 2023 року, не можуть бути визнані поважними.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 та ч. 15 ст. 171 КАС.
Докази здійснення позивачем судових витрат суду не надані, а тому вони не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
3. Роз'яснити особі, яка подала позовну заяву, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Повне судове рішення складено і підписано суддею 22 серпня 2023 року.
Суддя Т.О. Кравченко