Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2023 року Справа №200/2375/21-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.06.2022 року у адміністративній справі №200/2375/21,-
28.10.2022 року позивач звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року по справі № 200/2375/21-а. Заява мотивована тим, що до теперішнього часу вищезазначене рішення суду не виконано.
Ухвалою суду від 28.10.2022 року прийнято заяву до провадження та ухвалено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 10.11.2022 року зупинено провадження у розгляді заяви позивачки про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.06.2022 року у адміністративній справі №200/2375/21 до розгляду Першим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 200/2375/21.
Судом встановлено, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 200/2375/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін.
Ухвалою суду від 14.08.2023 року поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.06.2022 року у адміністративній справі №200/2375/21.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 27 від 17.02.2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 1 з 16.02.2021 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
19.09.2022 року Донецьким окружним адміністративним судом видані виконавчі листи по справі №200/2375/21.
Відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду не встановлено.
21.08.2023 року відповідач надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №200/2375/21-а виконано Головним управлінням у повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. А саме: з 16.02.2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 року, що підтверджується розпорядженням про призначення пенсії. Виплата пенсії, починаючи з червня 2023 року, здійснюється щомісяця через установу банку (АТ “ПУМБ”). З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення у справі № 200/2375/21-а.
Позивач відомості про стан виконавчого провадження щодо виконання рішення суду від 27.06.2022 року по справі № 200/2375/21-а, які суд вимагав ухвалою від 14.08.2023 не надала.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Перш за все, до заходів такої відповідальності належать штрафи, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”. Так, частинами першою та другою статті 75 цього Закону визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З наведеного слідує, що у разі бездіяльності державного виконавця, яка полягає у ненакладенні на боржника штрафу за невиконання судового рішення стягувач вправі звернутися до суду з позовною заявою до нього в порядку ст. 287 КАС України.
Водночас, закон передбачає додатковий вид відповідальності за невиконання рішення суду, який передбачається ст. 382 КАС України.
Так, відповідно до частин 1-3 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Як зазначено у ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З цього слідує, що КАС України передбачає застосування двох видів судового контролю за виконанням рішень суду:
- шляхом спонукання до накладення штрафів державного виконавця в порядку ст. 287 КАС України, визнаючи відповідну бездіяльність протиправною та зобов'язуючи накласти штраф;
- шляхом самостійного накладення судом штрафів, передбачених ч.2 ст. 382 КАС України у разі встановлення строку для надання звіту про виконання судового рішення.
Ці заходи можуть бути застосовані одночасно, на що вказує частина 5 статті 382 КАС України. Згідно з нею суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином законом передбачено кілька заходів відповідальності за невиконання рішення суду, спільне чи окреме застосування яких має бути мотивоване у кожному конкретному випадку.
При цьому, якщо накладення штрафу державним виконавцем у разі невиконання боржником рішення суду без поважних причин є обов'язковим, то накладення штрафу судом є диспозитивним правом (а не обов'язком) суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 та в ухвалі від 31 травня 2021 року у справі №200/3958/19-а.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2022 року Донецьким окружним адміністративним судом видані виконавчі листи по справі №200/2375/21. Проте судом не встановлено відкриття виконавчого провадження. Відтак, застосування штрафів державним виконавчем при примусовому виконанні судового рішення у даній справі неможливе.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає виключних обставин, які б зумовили необхідність застосування судом особливого заходу судового контролю, передбаченого ст.382 КАС України.
Крім того, з наданого до письмових пояснень відповідача розпорядження про призначення пенсії від 16.05.2023 вбачається, що з 16.02.2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків Конституційного Суду України у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Тобто рішення відповідачем виконано.
На підставі викладеного, керуючись статтею 248, 382, 383 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 27.06.2022 року у адміністративній справі №200/2375/21 - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 серпня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.