22 серпня 2023 року Справа №160/14289/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14289/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) перебувала адміністративна справа №160/14289/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
28.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14289/21, у якій просить:
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання звіту про виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №160/14289/21 згідно ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконується рішення суду. Відповідачем нараховано заборгованість у розмірі 84050,70 грн, проте сума не виплачується. Позивач також зазначає, що звертався із виконавчими листами до органів виконавчої служби та казначейської служби. Державний виконавець Загребельська Д.С. телефоном повідомила позивача про те, що виконавче провадження №67721652 закрите. Державна казначейська служба не повертає позивачу сплачений судовий збір. З огляду на викладене позивач просить суд встановити контроль на виконанням рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14289/21 в порядку письмового провадження.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд заяви Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Станом на день розгляду заяви до суду відповідачем не надано пояснень стосовно поданої заяви про встановлення судового контролю у справі №160/14289/21.
Розглядаючи подану позивачем заяву, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року у справі №160/14289/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 70% від суми грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 85% суми грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» згідно довідки про розмір грошове забезпечення наданої відповідачу Міністерством внутрішніх справ України від 07.05.2021 №22/6-1882, починаючи з 01 квітня 2019 року;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили 18.11.2021 року.
19.11.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виконання рішення суду у справі №160/14289/21.
29.11.2021 року відповідачем надано відповідь, оформлену листом №42002-35780/М-01/8-0400/21, в якому вказано, що з 01.04.2019 року проведено перерахунок пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення 18967,92 грн., яке зазначено в довідці МВС від 07.05.2021 року №22/6-1882. Доплата на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 року по 30.11.2021 року становить 84050,78 грн., виплата якої буде здійснена після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Судом встановлено, що позивач звернувся з виконавчим листом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
03.12.2021 року відкрито виконавче провадження №67721652 з примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року у справі №160/14289/21 (копія постанови наявна в матеріалах справи а.с. 105).
06.01.2022 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області із заявою про стягнення судового збору.
Державною казначейською службою України у Дніпропетровській області повідомлено позивача про надсилання запиту до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, рахунку боржника, з якого буде проводитись безспірне списання коштів, та надання відомостей щодо стану виконання виконавчого документу. Станом на 12.01.2022 року відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управлінням не отримана.
З автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що 09.11.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною (далі - державний виконавець) винесено постанову про накладення штрафу на суму 5100,00 грн.
06.12.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на суму 10200,00 грн.
13.12.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України вих. № 02133/28583 від 12.12.2022.
Не погоджуючись з невиконанням рішення суду, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі №800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15.12.2017, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України Про виконавче провадження, зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що позивачем подано виконавчий лист до органів Державної виконавчої служби України, виконавче провадження №67721652, відкрите 03.12.2021.
13.12.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №67721652.
В постанові зазначено, що державним виконавцем 12.12.2022 направлено до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Наразі, перевірка дій боржника стосовно виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №160/14289/21 здійснюється органом досудового розслідування.
Відтак, станом на день розгляду заяви, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
Враховуючи викладене, суд не бачить підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у зв'язку з передчасністю звернення заявника з відповідним клопотанням, оскільки відповідна оцінка діям відповідачів надається органом досудового розслідування, у встановленому законодавством порядку виконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд робить висновок про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/14289/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський