22 серпня 2023 року Справа №160/15270/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності, дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.05.2023р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 01.06.2023р., просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачеві довідки про вартість речового майна, що належало до видачі та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 06.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача видати позивачеві довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 06.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за неотримане речове майно за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 06.04.2023 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 06.04.2023 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день виключення зі списків особового складу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з серпня 2022 року по лютий 2023 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з серпня 2022 року по лютий 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення військовослужбовця за період 02.2022р.-12.2022р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошове забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2023р. - 06.04.2023р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2023р.- 06.04.2023р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Ухвалою суду від 07.06.2023 року було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.1 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 03.07.2023р. були роз'єднані в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та, зокрема, позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачеві грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року, виділено у провадження адміністративної справи №160/15270/23.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, у зв'язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 24.07.2023р. по 18.08.2023р. включно у щорічній відпустці, питання щодо можливості прийняття рішення у даній адміністративній справі вирішується судом 22.08.2023р.
Так, із наявних матеріалів справи, судом встановлено, що позивач на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2023р. витребуваних доказів не надав без поважної причини, окрім того, відповідач у відзиві обмежився лише зазначенням про те, що позивачем не надано доказів того, що йому не виплачувалась компенсація вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року, разом з тим, доказів виплати позивачеві компенсації вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року у відповідності до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем суду не надано.
Відсутність вищенаведених доказів позбавляє суд можливості щодо всебічного і повного з'ясування обставин у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи наведене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі слід витребувати від Військової частини НОМЕР_1 наступні докази, а саме:
- докази виплати позивачеві компенсації вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року, згідно до вимог ст.ст. 6, 72, 73, 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, з метою отримання від відповідача витребуваних за цією ухвалою доказів, а також і враховуючи, що шестидесятиденний строк розгляду даної справи сплинув, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду цієї справи до 29.09.2023р. відповідно до ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 80, 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити строк розгляду адміністративної справи №160/15270/23 до 29.09.2023р.
Позивачу (повторно) - надати суду копії документів, які зазначені в ухвалі суду від 07.06.2023р., а також і докази вжиття заходів для їх отримання та відмову у їх наданні, виходячи з вимог ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати в адміністративній справі №160/15270/23 у Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) наступні докази, а саме:
- докази виплати позивачеві компенсації вартості не отриманого харчування за період з лютого 2022 року по 06.04.2023 року, згідно до вимог ст.ст. 6, 72, 73, 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищезазначені докази слід надати суду до 08.09.2023р. з урахуванням положень ч.9 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання цієї ухвали, адміністративним судом можуть бути застосовані заходи щодо тимчасового вилучення витребуваних доказів у відповідності до вимог ст. 147 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу згідно зі ст.ст. 45, 149 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи у відповідності до вимог ч.3 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва