22 серпня 2023 року Справа № 915/1027/23
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. розглядає справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Тріанекс-Агро”, код 35567492 (35320, Рівненська область, Рівненський район, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, буд. 254), яку пред'явлено до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос», код 36895938 (57261, Миколаївська область, Миколаївський район, Шевченківська ТГ, с. Шевченкове (колишня Котляревська с/р), вул. Погранична, буд. 2А) про стягнення збитків у розмірі 89318,00 грн.,
28.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Тріанекс-Агро” звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 89318 грн.
Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрито провадження в даній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.07.2023 року від позивача надійшла заява від 12.07.2023 року про закриття провадження по справі, в якій останній посилається на те, що відповідачем добровільно зареєстровано 11.07.2023 року податкову накладну № 44 від 25.11.2021 року, у зв'язку з чим по даній справі відсутній предмет спору. Зважаючи на це, позивач просить закрити провадження у справі № 915/1027/23 про стягнення збитків з відповідача та вирішити питання про повернення судового збору.
Розглянувши заяву про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів в якості збитків у розмірі 89318,00 грн., завданих внаслідок порушення контрагентом (відповідачем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкової накладної.
В заяві позивача про закриття провадження у справі останній посилається на те, що відповідачем добровільно 11.07.2023 року зареєстровано податкову накладну № 44 від 25.11.2021 року, у зв'язку з чим відсутній предмет спору, тобто фактично з суті заяви вбачається, що позивач відмовляється від позову у зв'язку з реєстрацією відповідачем податкової накладної.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення, у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про закриття провадження у справі підписана повноважним представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи те, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю.
Крім того, у заяві позивача від 12.07.2023 року міститься клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при поданні позову, щодо якого слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно платіжної інструкції №6727 від 16.06.2023 року позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
У позові було заявлено до стягнення з відповідача збитків у розмірі 89318,00 грн.
Доказів оплати відповідачем заявленої до стягнення суми на користь позивача до заяви про закриття провадження у справі не приєднано.
Таким чином, підстав для стягнення з відповідача суми судового збору на користь позивача у суду немає.
Немає також у суду підстав для повернення суми судового збору позивачу.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти відмову позивача від позову.
2. Провадження у справі №915/1027/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріанекс-Агро” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Снігурівський колос» - закрити.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя А.П. Алексєєв