79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.08.2023 Справа № 914/1477/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІП-Транс”, м. Стрий Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТП Бетон”, м. Львів
про стягнення 569 834, 38 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Янів М.В. - представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІП-Транс” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТП Бетон” про стягнення 569 834, 38 грн за невиконання умов договору поставки № 175 від 10.12.2021.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2023 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2023.
Ухвалою суду від 07.06.2023 підготовче засідання відкладено на 05.07.2023. Ухвалою суду від 05.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 09.08.2023.
У судовому засіданні 09.08.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити. Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на його юридичну адресу та адресу, зазначену в договорі, повернулась суду із зазначенням причин: “адресат відсутній за вказаною адресою” та «за закінченням терміну зберігання». Крім того, суд надсилав ухвали і на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору поставки № 175 від 10.12.2021 в частині оплати за поставлений товар на суму 421 129, 02 грн. Також за прострочення виконання зобов'язання позивач заявив до стягнення 130 311, 84 грн інфляційних втрат та 18 393, 52 грн 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
10 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІП-Транс” (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “СТП Бетон” (Покупець) уклали договір поставки № 175 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця протягом 2021-2022 років щебеневу продукцію, в подальшому в тексті Товар, в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначених у актах приймання - передачі на кожну партію Товару, - а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар за ціною, вказаною у актах приймання - передачі (видаткових накладних) та на умовах даного Договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що розрахунки за чинним договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом попереднього перерахування «Покупцем» грошових коштів у розмірі 100% вартості партії Товару на поточний рахунок «Постачальника».
Згідно з пунктом 2.4 договору «Покупець» вважається боржником «Постачальника» у випадку не здійснення розрахунку з «Постачальником» згідно п.2.1 чинного договору або здійснення неповного розрахунку за отриманий Товар.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 955 098, 52 грн, що підтверджено видатковими накладними № 669 від 17.12.2021 на суму 153 513, 00 грн, № 698 від 27.12.2021 на суму 154 456, 50 грн, № 1 від 03.01.2022 на суму 154 179, 00 грн, № 7 від 08.01.2022 на суму 268 897, 50 грн, № 25 від 22.01.2022 на суму 306 138, 00 грн, № 43 від 05.02.2022 на суму 204 267, 76 грн, № 51 від 11.02.2022 на суму 326 534, 26 грн, № 83 від 28.02.2022 на суму 387 112, 50 грн.
До кожної видаткової накладної долучено залізничну та податкову накладні.
Відповідач частково сплатив за поставлений товар на загальну суму 1 533 969, 50 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №231 від 29.12.2021 на суму 154 456, 50 грн, № 234 від 29.12.2021 на суму 153 513, 00 грн, № 304 від 18.01.2022 на суму 100 000, 00 грн, № 378 від 02.02.2022 на суму 100 000, 00 грн, № 401 від 09.02.2022 на суму 100 000, 00 грн, № 447 від 16.02.2022 на суму 550 000, 00 грн (банківська виписка про рух коштів), № 466 від 18.02.2022 на суму 200 000, 00 грн, № 633 від 25.05.2022 на суму 176 000, 00 грн (банківська виписка про рух коштів).
У платіжних документах від 29.12.2021, 18.01.2022, 02.02.2022, 09.02.2022 та 18.02.2022 у призначенні платежів зазначено: «оплата за щебінь згідно угоди № 175 від 10.12.2021». У платіжному дорученні від 16.02.2022 зазначено: «оплата за щебінь згідно угоди № 175 від 10.12.2022», а у платіжці від 25.05.2022: «оплата за щебінь згідно акту звірки від 24.05.2022».
Позивач пояснив, що у платіжці № 447 від 16.02.2022 відповідач помилково зазначив дату договору - 10.12.2022, оскільки сторонами укладено лише один договір - від 10.12.2021; а в платіжці № 633 від 25.05.2022 відповідач помилково зазначив призначення платежу: “оплата за щебінь згідно акту звірки від 24.05.2022”, оскільки сторонами такий акт не підписувався, а оплата зарахована на погашення заборгованості за поставлений товар.
Оскільки відповідач оплатив товар частково, позивач просив стягнути з нього 421 129, 02 грн основного боргу, 130 311, 84 грн інфляційних втрат та 18 393, 52 грн 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Сторони 10.12.2021 уклали договір поставки № 175 та на його виконання належним чином оформили видаткові накладні на загальну суму 1 955 098, 52 грн. Жодних зауважень видаткові накладні не містять.
Також на підтвердження факту поставки позивач долучив залізничні та податкові накладні.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони у пункті 2.1 договору погодили, що покупець здійснює 100% передоплату вартості партії товару.
Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 421 129, 02 грн не виконав, а проплати на суму 1 533 969, 50 грн здійснював з порушенням строку.
Враховуючи викладене, позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність основної заборгованості на суму 421 129, 02 грн.
Тому позовні вимоги в частині заявленого до стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 130 311, 84 грн інфляційних втрат та 18 393, 52 грн 3% річних, нарахованих по кожній накладній окремо, враховуючи усі проплати відповідача.
Перевіривши розрахунки за допомогою калькулятору «ЛІГА.ЗАКОН», суд встановив, що інфляційні втрати фактично становлять більшу суму, проте враховуючи межі позовних вимог, до стягнення підлягають заявлені 130 311, 84 грн інфляційних втрат. Розрахунок 3% річних є правильним.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000, 00 грн.
Повноваження адвоката Яніва М.В. підтверджено ордером на надання правничої (правової) допомоги № 1203106 від 05.05.2023, виданим АО «Паритет права».
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив договір про надання правової (правничої) допомоги № 09/12/2022/т від 09.12.2022, укладений АО «Паритет Права» та позивачем; додаткову угоду № 13 від 01.05.2023; акт виконаних робіт від 22.05.2023 на суму 10 000, 00 грн, рахунок-фактуру № 22/05/2023/01 від 22.05.2023 на суму 10 000, 00 грн, платіжну інструкцію № 900 від 28.06.2023 на суму 10 000, 00 грн, акт виконаних робіт від 07.07.2023 на суму 1 500, 00 грн, рахунок-фактуру №07/07/2023/01 від 07.07.2023 на суму 1 500, 00 грн.
В додатковій угоді № 13 від 01.05.2023 сторонами погоджено, що послуги по підготовці та подачi позовної заяви до Господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості з ТОВ «СТП БЕТОН», збору та аналізу доказів, по підготовці та подачі до вказаного суду необхідних процесуальних документів (клопотань, інших документiв), складає грошову суму в розмірі - 10 000,00 грн. без ПДВ і оплачується Замовником протягом 3 (трьох) банківських з дати виставлення рахунку; вартість послуг при безпосередній участі Замовника в судовому засіданні в режимі відеоконференції складає грошову суму в розмірі - 1 500, 00 без ПДВ за 1 (одне) судове засідання і оплачується Замовником протягом 3 (трьох) банківських з дати судового засідання; «Гонорар успіху» складає 10 000, 00 грн без ПДВ і оплачується Замовником протягом 5 днів з дати прийняття рішення на користь Замовника.
В актах виконаних робіт відображено, що вартість виконаних робіт по підготовці та подачі позовної заяви до Господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості з ТОВ «СТП БЕТОН» становить 10 000, 00 грн; вартість представництва інтересів замовника в судовому засіданні в режимі відеоконференції 05.07.2023 становить 1 500, 00 грн. Тобто позивач надав докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 11 500, 00 грн.
Суд встановив, що представник позивача подавав суду позовну заяву з додатками; пояснення, заяви та брав участь у судовому засіданні 05.07.2023 в режимі відеоконференції. Тому позивач довів заявлені до стягнення витрати за надані послуги, відображені в актах.
За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи подані докази, відсутність заперечень відповідача, суд вважає підтвердженою та співмірною суму 11 500, 00 грн з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт і обсягом наданих послуг професійної правничої допомоги, та яка підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТП Бетон” (місцезнаходження: 79039, місто Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 111 А, ідент. код: 43587890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІП-Транс” (місцезнаходження: 82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця С. Бандери, будинок 52, квартира 2, ідент. код: 40807713) 569 834, 38 грн, з яких: 421 129, 02 грн основного боргу, 130 311, 84 грн інфляційних втрат, 18 393, 52 грн 3% річних, а також 8 547, 52 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 11 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 21.08.2023.
Суддя Галамай О.З.