22 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1556/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Українського культурного фонду (вх. №1468Х/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 23.06. 2023 року у справі №922/1556/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.), повний текст якого складено 23.06.2023 року
за позовом Українського культурного фонду,м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Чепурного Михайла Станіславовича, м. Харків
про стягнення заборгованості
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2023 року у справі №922/1556/23 у задоволенні позовної заяви Українського культурного фонду до Фізичної особи-підприємця Чепурного Михайла Станіславовича про стягнення заборгованості - відмовлено.
Український культурний фонд з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2023 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Всупереч вимогам Інструкції, відповідачем здійснено перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць, а саме за чотири місяці реалізації Проекту інституційної підтримки, грантоотримувач отримав грошові кошти у сумі 69 256,00 грн., що перевищує максимально можливу суму на 12 580,00 грн.
Разом з цим, апелянт у апеляційній скарзі просить долучити до матеріалів справи докази, які, на його думку підтверджують факт перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць, а саме: копію Змістового звіту про виконання Проекту Конкурсної програми “Інституційна підтримка”, з якого слідує які саме послуги були надані в рамках реалізації Проекту інституційної підтримки; копії звітів ФОП Чепурного М.С. щодо надання послуг, передбачених кошторисом до договору, в яких вказано яку суму грошових коштів за 4 місяці реалізації проекту було отримано Чепурним М.С.; копію розшифрування по рахунку 631, за яким ФОП Чепурний М.С. отримав кошти у розмірі 69 256,00 грн.; копії розшифрування по рахунку 311 по К-т.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану” встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українського культурного фонду на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2023 року у справі №922/1556/23; призначено розгляд справи за апеляційною скаргою Українського культурного фонду на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2023 року у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1556/23.
27.07.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1556/23 (вх..№8790).
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
01.12.2020 року між Українським культурним фондом (фонд) та Фізичною особою - підприємцем Чепурним Михайлом Станіславовичем (грантоотримувач) було укладено договір про надання гранту інституційної підтримки №30RG81 - 26848.
Відповідно до розділу І договору, фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (далі - проект інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці та у кошторисі згідно з додатками 1 та 2 до договору, а грантоотримувач реалізує проект інституційної підтримки на умовах, визначених договором.
Згідно п. 1 розділу ІІ договору грантоотримувач реалізує проект інституційної підтримки до 31.12.2020 року та надає фонду пакет звітної документації відповідно до умов договору до 25.01.2021 року.
Грантоотримувач здійснює свою діяльність згідно з планом, зазначеним у заявці на проект інституційної підтримку (проектній заявці) та кошторису витрат, що є Додатками 1 та 2 до договору (п. 2 розділу ІІ договору).
Для підтвердження здійснення діяльності грантоотримувач надає фонду змістовий звіт (додаток 3), звіт про надходження та використання коштів (додаток 4) з копіями первинних бухгалтерських документів (пункт 3 розділу ІІ договору).
Датою завершення проекту інституційної підтримки є день підписання фондом акта про виконання проекту інституційної підтримки (п. 4 розділу ІІ договору).
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ договору, загальна сума договору становить 287 238,51 грн. з урахуванням податку на доходи фізичних осіб 18% 51 702,93 грн. та військового збору 1,5% 4 308,58 грн.
Загальна сума гранту до виплати становить 231 227,00 грн.
Фонд надає суму гранту інституційної підтримки траншами у розмірі та у строки, визначені графіком платежів згідно з додатком 5 до договору (п. 2 розділу ІІІ договору).
Перерахування коштів здійснюється в безготівковій формі у національній валюті України шляхом переказу на розрахунковий рахунок грантоотримувача (п. 3 розділу ІІІ договору).
Відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу IV договору, грантоотримувач зобов'язується відповідати за будь-якими зобов'язаннями покладеними на нього за договором.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу IV договору, фонд зобов'язується контролювати порядок виконання договору, дотримання строків, правильність, обґрунтованість, та цільове використання гранту.
Згідно з п. 1 розділу VІІ договору сторони домовились, що фактичні витрати мають відповідати принципам раціонального управління фінансами, бути відображені в бухгалтерському обліку грантоотримувача та відповідати витратам, передбаченим у кошторисі Проекту, форму якого наведено у додатку 2 до договору.
Пунктом 2 розділу VІІ договору сторони визначили типи та види витрат гранту інституційної підтримки: оплата праці; соціальні внески; оренда техніки, обладнання, земельних ділянок та приміщень; експлуатаційні витрати на утримання приміщень та комунальні послуги; придбання матеріальних засобів (за винятком капітальних витрат); витрати на послуги зв'язку, інтернет, обслуговування сайтів та програмного забезпечення; витрати на банківське обслуговування; інші витрати, пов'язані з основною діяльністю організації; аудиторські послуги.
Згідно з п. 3 розділу VІІ договору сторони домовились, що витрати, які не визначено у пункті 2 розділу є неприпустимими.
Грантоотримувач веде належний бухгалтерський облік та звітує перед фондом в порядку, передбаченому цим Договором (п.1 р.VІІІ договору).
На вимогу фонду грантоотримувач зобов'язаний надати всю необхідну фінансову документацію щодо Проекту (п.2 р.VІІІ договору).
Згідно п. 1 розділу IX договору у разі істотних порушень умов договору, визначених Законом України “Про Український культурний фонд”, його може бути розірвано за заявою фонду в односторонньому порядку.
Рішення фонду про розірвання договору приймається за наявності факту істотного порушення його умов (п. 2 розділу IX договору).
У разі дострокового розірвання договору внаслідок використання будь-якої частини гранту інституційної підтримки не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані фондом кошти (п. 3 розділу IX договору).
За змістом п. 1 розділу XII договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Зміни до договору вносяться шляхом укладення додаткових договорів.
В той же день, відповідачем було надано Інформацію про контактну особу (Інституційна підтримка) (Додаток №1 до договору) та Декларацію доброчесності.
Згідно розділу VI “Перелік допустимих типів та видів витрат за рахунок гранту інституційної підтримки” Інструкції для заявників ЛОТ 8 “Культурні та креативні індустрії (кроссекторальна діяльність)” (надалі - Інструкція) конкурсної програми Українського культурного фонду “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс), затвердженої наказом Українського культурного фонду від 02.09.2020 року №124 передбачені наступні, до кошторису витрат у розділі “Витрати за рахунок гранту УКФ” можуть бути включені витрати на операційну та основну діяльність організацій до кінця 2020 року, а також суми кредиторської заборгованості, що виникла з 12 березня 2020 року у період дії обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням коронавірусної хвороби для сплати фінансових зобов'язань відповідно до визначених фондом статей кошторису за наступними типами та видами витрат:
1) Оплата праці:
- штатних працівників з 12 березня 2020 року до кінця 2020 року. Максимальний розмір заробітної плати одного працівника за місяць коштами гранту - не більше 3-х мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2020 року, тобто 4723,00 грн*3 = 14 169,00 грн. Звернуто увагу, до розміру заробітної плати вже входять обов'язкові відрахування: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО - 18%) та військовий збір (ВЗ - 1,5%). Якщо посадовий оклад штатного працівника менший цієї максимальної суми (3-х мінімальних з/п), то розмір виплати коштами гранту встановлюється на рівні заробітної плати затвердженої штатним розписом організації Грантоотримувача;
- за договорами ЦПХ. Максимальний розмір винагороди однієї особи за договором цивільно-правового характеру за один місяць не може перевищувати 3-х мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2020 року, тобто 4723,00 грн*3 = 14 169,00 грн. Звернуто увагу, до розміру винагороди вже входять обов'язкові відрахування: податок на доходи фізичних осіб (ПДФО - 18%) та військовий збір (ВЗ - 1,5%). Коштами гранту покриваються виключно заплановані витрати до кінця 2020 року;
- за договорами з ФОП. Загальна вартість винагороди ФОП-у за договором за один місяць не може перевищувати 3-х мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня 2020 року, тобто 4723,00 грн*3 = 14 169,00 грн. Коштами гранту покриваються виключно заплановані витрати до кінця 2020 року.
2) Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). ЄСВ складає 22% від нарахованої заробітної плати штатного працівника та винагороди фізичної особи за договором цивільного правового характеру. Звернуто увагу: ЄСВ або єдиний податок, який сплачується ФОП-ами, за рахунок коштів гранту інституційної підтримки є недопустимими витратами.
3) Оренда техніки, обладнання, земельних ділянок та приміщень.
4) Експлуатаційні витрати на утримання приміщень та комунальні послуги (електроенергія, централізоване водопостачання тощо).
5) Придбання матеріальних засобів (за винятком капрітальних витрат, тобто вартість придбання без ПДВ не повинна перевищувати 6 000,00 грн.за одиницю).
6) Витрати на послуги зв'язку, інтернет, обслуговування сайтів та програмного забезпечення.
7) Витрати на банківське обслуговування - банківська комісія за переказ, розрахунково-касове обслуговування тощо. Звернуто увагу на те, що цей пункт не передбачає обслуговування кредитів та відсотків за ними.
8) Інші витрати, пов'язані з основною діяльністю організації. Включають розрахунки щодо надання послуг/виконання робіт виключно з юридичними особами або ФОП-ами та фінансуються виключно заплановані витрати до кінця 2020 року.
9) Аудиторські послуги (звернуто увагу на те, що звіт незалежного аудитора є обов'язковою умовою для подання звітності в УКФ, див. п. XI Процедура звітування).
Інструкцією по заповненню форми кошторису за рахунок коштів гранту після підписання Договору не дозволяється збільшувати розмір оплати послуг членам команди, які залучені за договорами з ФОП.
Згідно погодженого відповідачем Кошторису проекту Інституційної підтримки, що є Додатком №2 до договору, грант був наданий позивачем на такі витрати:
Підстаття 1.3. за договором з ФОП загальна сума 170 028,00 грн.;
- пункт 1.3.1. ОСОБА_1 , керівник “Barstylers”, загальна сума 56 676,00 грн.;
- пункт 1.3.2. ОСОБА_2 , ведучий заходу, загальна сума 56 676,00 грн.;
- пункт 1.3.3. ОСОБА_3 , організація заходу, загальна сума 56 676,00 грн.;
- пункт 6.1. Організація, проведення змагань, майстер класів, роз'яснювальної роботи з популяризації воркаут культури, необхідна для печатки зразу на місті необхідних бланків заяв для бажаючих прийняти участь у заходах, загальна сума 5799,00 грн.;
Всього по статті 6 "Матеріальні витрати" (за винятком капітальних видатків) загальна сума 5799,00 грн.;
- пункт 8.2. розрахунково-касове обслуговування, загальна сума 400,00 грн.;
Всього по статті 8 "Банківські витрати" загальна сума 400,00 грн.;
- пункт 9.1. “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації", послуги з фотографування та обробки фото (1 000,00 грн. за один день роботи фотографа на заході, загальна сума 4 000,00 грн.;
- пункт 9.2. “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації", поліграфічні послуги (2 000,00 грн. поліграфічні послуги на кожний захід), загальна сума 8 000,00 грн.;
- пункт 9.3. “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації", послуги з виготовлення відео-контенту (зйомки, монтаж, 2 000,00 грн. за один день роботи відеографа), загальна сума 8 000,00 грн.;
- пункт 9.4. “Бухгалтерські послуги", загальна сума 20 000,00 грн.;
Всього по статті 9 загальна сума 40 000,00 грн.
- 10.1. "Аудиторські послуги", загальна сума 15 000,00 грн.
Всього по статті 10 загальна сума 15 000,00 грн.
Згідно Кошторису витрати в загальному розмірі становлять 231 227,00 грн.
Згідно погодженого сторонами Графіку платежів (Додаток №5 до договору) сторони домовились, що загальну суму гранту у розмірі 231 227,00 грн. фонд перерахує на рахунок грантоотримувача у строк до 20.12.2020 року.
07.12.2020 року, на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 231 227,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №883 від 07.12.2020 року.
На виконання п. 3 розділу II договору, для підтвердження здійснення діяльності відповідачем було надано позивачу Змістовий звіт про виконання Проекту інституційної підтримки (Додаток 3 до договору) та Звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту інституційної підтримки (Додаток 4 до договору) з копіями первинних бухгалтерських документів.
Згідно з підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. Порядку здійснення контролю за виконанням суб'єктами, які отримують фінансування, зобов'язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду №217 від 09.11.2020 року (далі - Порядок), з метою підтвердження реалізації проекту інституційної підтримки, грантоотримувач у терміни, визначені сторонами в договорі грант інституційної підтримки, формує та надає фонду пакет фінальної звітності, підтверджений звітом незалежного аудитора.
На виконання п.п. 5.3.1. п. 5.3. Порядку відповідач у терміни, визначені сторонами в Договорі, надав позивачу пакет фінальної звітності (змістовий звіт про виконання Проекту інституційної підтримки, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту інституційної підтримки з копіями первинних бухгалтерських документів), підтверджений звітом незалежного аудитора з надання впевненості щодо достовірності та відповідності вимогам Українського культурного фонду фінальної звітності Фізичної особи - підприємця Чепурного Михайла Станіславовича про реалізацію проекту інституційної підтримки № 30RG81 -26848 від 01.12.2020 року.
Відповідно до п.п. 5.4.1. пункту 5.4. Порядку фонд здійснює постійний контроль за виконанням грантоотримувачами своїх зобов'язань, визначених договором гранту інституційної підтримки. Об'єктами контролю є порядок виконання договору грант інституційної підтримки, дотримання строків, у тому числі проміжних, правильність та обґрунтованість витрачання коштів.
При опрацюванні копій первинних бухгалтерських документів, наданих грантоотримувачем з метою встановлення правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів, відповідно пункту 3 розділу II договору, позивачем було встановлено, що ФОП Чепурний Михайло Станіславович отримав оплату праці за чотири місяці роботи як керівник “Barstylers” в розмірі 56 676,00 грн., що відповідає даним пункту 1.3.1 Кошторису проекту.
Водночас, грантоотримувач отримав винагороду за послуги, що зазначені у пункті 9.1 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з фотографування та обробки фото)” на суму 4 000,00 грн., а також винагороду за послуги, що зазначені у пункті 9.3 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з виготовлення відео-контенту)” на суму 8580,00 грн.
Для підтвердження отримання коштів грантоотримувачем надані три звіти Фізичної особи - підприємця Чепурного Михайла Станіславовича щодо надання послуг, передбачених кошторисом (Додаток №2) до договору, квитанції банку Monobank від 31.12.2020 року №01Х6-ЗТ50-МТК9-9АХ2 та від 31.12.2020 року №АВНТ-73КЕ-МХК2-61РВ, а також банківську виписку Monobank від 22.01.2021 року.
Згідно Звіту незалежного аудитора ТОВ “ГЛОБАЛ АУДИТ СИСТЕМС” з надання впевненості щодо достовірності та відповідності вимогам Українського культурного фонду фінальної звітності Фізичної особи - підприємця Чепурного Михайла Станіславовича про реалізацію проекту інституційної підтримки №3ОRG81-26848 від 01.12.2020 року, загальна сума витрат грантоотримувача за період з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року склала 231 227,00 грн. і повністю підтверджується первинними документами. Економія щодо планової суми кошторису за рахунок фінансування УКФ склала 00,00 грн. Залишок грантових коштів на рахунку станом на 31.12.2020 року склав 00,00 грн. За результатами співставлення даних звіту про надходження та використання коштів для реалізації проекту та змістового звіту, аудитори дійшли висновку про те, що всі витрати, які понесені грантоотримувачем по реалізації проекту відповідають досягнутим цілям, які вказані у змістовому звіті.
Відповідно до даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа - підприємець Чепурний Михайло Станіславович здійснює наступні види діяльності:
90.01 Театральна та концертна діяльність (основний)
85.59 Інші види освіти , н.в.і.у
90.02 Діяльність із підтримання театральних і концертних заходів
93.11 Функціонування спортивних споруд
93.19 Діяльність у сфері спорту
93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг
59.11 Виробництво кіно та відеофільмів, телевізійних програм
59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм
74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну
74.20 Діяльність у сфері фотографії
74.21 Діяльність у сфері зв'язків із громадськістю
Позивач посилається на те, що всього за період вересень - грудень 2020 року грантоотримувач отримав за рахунок гранту інституційної підтримки суму у розмірі 69 256,00 грн.
За результатами перевірки позивачем фінальної звітності про реалізацію проекту відповідно до умов договору, виявлено наступне порушення, а саме: всупереч вимогам Інструкції грантоотримувачем здійснено перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць. За рахунок гранту інституційної підтримки, за чотири місяці реалізації проекту, грантоотримувач отримав суму у розмірі 69 256,00 грн., що перевищує максимально можливу суму (14 169,00 * 4 місяці = 56 676,00 грн.) на 12 580,00 грн.
Позивач зазначає на те, що витрати на загальну суму 12 580,00 грн. є недопустимими та не можуть бути включені за рахунок коштів гранту інституційної підтримки.
Відповідно до положень підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Порядку , кошти надані для проекту інституційної підтримки використовуються виключно на цілі, передбачені умовами конкурсу відповідно до строків, обсягів і статей витрат, які визначені Договором грант інституційної підтримки та додатками до нього.
Позивач посилається на те, що вказані дії відповідача призвели до порушення вимог підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Порядку шляхом перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць.
22.12.2022 року з метою досудового вирішення спору позивачем було надіслано на адресу відповідача лист від 21.12.2022 року №648/01-19, яким повідомлено останнього про необхідність повернення бюджетних коштів у розмірі 12 580,00 грн. на розрахунковий рахунок фонду.
Станом на дату подання позовної заяви кошти відповідачем не було перераховано на рахунок позивача.
Позивач вказує на те, що відповідачем допущено виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦКУ), а саме здійснено витрати з перевищенням допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць, а тому витрати здійсненні ним у цій частині у розмірі 12 580,00 грн. підлягають поверненню позивачу.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №3ОRG81 від 01.12.2020 року у розмірі 12 580,00 грн.
23.06.2023 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про український культурний фонд" Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про український культурний фонд" визначено, що на виконання покладених на нього завдань Український культурний фонд, зокрема, надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Український культурний фонд; надає гранти на підтримку та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму; забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання коштів Українського культурного фонду; набуває цивільні права та обов'язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, зокрема зовнішньоекономічних, інших правочинів, а також у встановлених законодавством межах несе відповідальність за порушення Українським культурним фондом законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про український культурний фонд" обов'язковою умовою завершення будь-якого проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, є публічне представлення результатів його виконання, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту на офіційному вебсайті Українського культурного фонду для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
За змістом ч. 3 ст. 12 Закону України "Про український культурний фонд", у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.
Грант - це фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб'єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.
За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.
Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об'єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов'язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору. Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.
Наказом Міністерства культури України від 30.08.2018 року №756 (у редакції наказу Міністерства культури України від 18.03.2019 року №222) затверджено типову форму договору про надання гранту на виконання положень частини 3 статті 12 Закону України “Про Український культурний фонд” та з метою удосконалення процедури реалізації творчих проектів за кошти грантів Українського культурного фонду.
Вище вказано, що 01.12.2020 року між Українським культурним фондом (фонд) та Фізичною особою - підприємцем Чепурним Михайлом Станіславовичем (грантоотримувач) укладено договір про надання гранту інституційної підтримки №30RG81 - 26848, відповідно до умов якого, фонд надає грантоотримувачу на умовах, визначених договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (проект інституційної підтримки) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці та у кошторисі згідно з додатками 1 та 2 до договору, а грантоотримувач реалізує проект інституційної підтримки на умовах, визначених договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України “Про Український культурний фонд” договір укладено на підставі Типової форми договору про надання гранту, затвердженої наказом Міністерства культури України від 30.08.2018 року №756, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.2018 року за №1068/35520 (у редакції наказу Міністерства культури України від 18.03.2019 року №222, зі змінами, внесеними наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 13.04.2020 року №1655).
Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання гранту.
За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 5 ст. 12 Закону України “Про Український культурний фонд” встановлено, що у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.
Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.
Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.
Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.
Позивач посилається на те, що дії відповідача призвели до порушення вимог підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Порядку, шляхом перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. Порядку, кошти надані для проекту інституційної підтримки використовуються виключно на цілі, передбачені умовами конкурсу відповідно до строків, обсягів і статей витрат, які визначені договором грант інституційної підтримки та додатками до нього.
В Інструкції для заявників ЛОТ 8 “Культурні та креативні індустрії (кроссекторальна діяльність)” конкурсної програми Українського культурного фонду “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс), затвердженої наказом Українського культурного фонду від 02.09.2020 року №124, розділом V Інструкції встановлено перелік обов'язкових документів для подання аплікаційного пакету програми. до даного пакету, зокрема, входить проектна заявка, кошторис проекту та штатний розпис, актуальний на дату подачі заявки.
Втім, ані проектної заявки, ані штатного розпису відповідача, актуального на дату подачі заявки, матеріали справи не містять.
Згідно Кошторису, грант був наданий позивачем, зокрема, на витрати за договором з ФОП Чепурним Михайлом Станіславовичем (керівником “Barstylers”) на загальну суму 56 676,00 грн. та на “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації", послуги з фотографування та обробки фото (1 000,00 грн. за один день роботи фотографа на заході, загальна сума 4 000,00 грн., поліграфічні послуги (2 000,00 грн. поліграфічні послуги на кожний захід), загальна сума 8 000,00 грн. та послуги з виготовлення відео-контенту (зйомки, монтаж, 2 000,00 грн. за один день роботи відеографа), загальна сума 8 000,00 грн.
Інформації про те, хто саме повинен був виконувати роботи з фотографування, обробки фото та виготовлення відео-контенту ані Кошторис, ані матеріали справи не містять.
За матеріалами справи, ФОП Чепурний Михайло Станіславович отримав грошові кошти в якості оплати праці за чотири місяці роботи як керівник “Barstylers” в розмірі 56 676,00 грн., що відповідає вимогам п. 1.3.1 Кошторису.
Водночас, грантоотримувач отримав винагороду за послуги, що зазначені у пункті 9.1 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з фотографування та обробки фото)” на суму 4 000,00 грн., а також винагороду за послуги, що зазначені у пункті 9.3 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з виготовлення відео-контенту)” на суму 8580,00 грн.
Матеріали справи не містять доказів того, хто саме здійснював роботи, що зазначені у пункті 9.1 Кошторису (послуги з фотографування та обробки фото)” та пункті 9.3 Кошторису (послуги з виготовлення відео-контенту).
Відповідно до даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа - підприємець Чепурний Михайло Станіславович здійснює види діяльності, в тому числі: (59.11) Виробництво кіно та відеофільмів, телевізійних програм, (59.12) Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, (74.20) Діяльність у сфері фотографії.
Для підтвердження отримання коштів грантоотримувачем у матеріалах справи наявні три звіти Фізичної особи - підприємця Чепурного Михайла Станіславовича щодо надання послуг, передбачених кошторисом (Додаток №2) до Договору, квитанції банку Monobank від 31.12.2020 року №01Х6-ЗТ50-МТК9-9АХ2 та від 31.12.2020 року №АВНТ-73КЕ-МХК2-61РВ, а також банківську виписку Monobank від 22.01.2021 року.
Із вказаних квитанцій та виписки слідує, що спірну суму було перераховано на рахунок відповідача.
Проте, відповідна суму було перераховано відповідачу саме в якості оплати праці за чотири місяці роботи як керівнику “Barstylers” на підставі пункту 1.3.1 Кошторису, а не в якості винагороди за послуги, що зазначені у пункті 9.1 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з фотографування та обробки фото)” та винагороди за послуги, що зазначені у пункті 9.3 Кошторису “Інші витрати пов'язані з основною діяльністю організації (послуги з виготовлення відео-контенту)”.
При цьому, згідно Звіту незалежного аудитора ТОВ “ГЛОБАЛ АУДИТ СИСТЕМС” з надання впевненості щодо достовірності та відповідності вимогам Українського культурного фонду фінальної звітності Фізичної особи - підприємця Чепурного Михайла Станіславовича про реалізацію проекту інституційної підтримки №3ОRG81-26848 від 01.12.2020 року, загальна сума витрат грантоотримувача за період з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року склала 231 227,00 грн. і повністю підтверджується первинними документами.
За результатами співставлення даних звіту про надходження та використання коштів для реалізації проекту та змістового звіту, аудитори дійшли висновку про те, що всі витрати, які понесені грантоотримувачем по реалізації проекту відповідають досягнутим цілям, які вказані у змістовому звіті.
Таким чином, аргументи апелянта на те, що всупереч вимогам Інструкції, відповідачем здійснено перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць, а саме за чотири місяці реалізації Проекту інституційної підтримки, грантоотримувач отримав грошові кошти у сумі 69 256,00 грн., що перевищує максимально можливу суму на 12 580,00 грн. не приймаються, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами нецільове використання відповідачем сплачених коштів чи здійснення останнім витрат у більших розмірах, ніж передбачено договором.
Пунктом 3 розділу IX Договору визначено аналогічні положенню частини 5 статті 12 Закону України “Про Український культурний фонд” підстави для повернення сплаченого авансу, зокрема у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь-якої частини гранту інституційної підтримки не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані фондом кошти.
Тобто, кошти отримані грантоотримувачем можуть бути ним повернуті лише у разі розірвання договору за наявності визначених законом та договором підстав.
З огляду на те, що договір про надання гранту сторонами не було розірвано, а позивачем не було доведено нецільового використання відповідачем сплачених коштів, здійснення витрат у більших розмірах, ніж передбачено договором та інших порушень, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не виконано або його виконання не відповідає цілям, якими сторони керувалися при його укладенні, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено, що відповідачем допущені істотні порушення умов договору.
Разом з цим, місцевим господарським судом вірно враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі №910/1166/19, де, зокрема, вказано на таке: “З огляду на те, що договір про надання гранту сторонами не було розірвано, а позивачем не було доведено нецільового використання відповідачем сплачених коштів, здійснення витрат у більших розмірах, ніж передбачено договором та інших порушень, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів, що відповідачем допущені істотні порушення умов договору.”
Крім того, апелянт у апеляційній скарзі просить долучити до матеріалів справи докази, які, на його думку підтверджують факт перевищення допустимих обмежень щодо розміру винагороди за рахунок гранту інституційної підтримки на одну особу за один місяць, а саме: копію Змістового звіту про виконання Проекту Конкурсної програми “Інституційна підтримка”, з якого, як вказує апелянт слідує які саме послуги були надані в рамках реалізації Проекту інституційної підтримки; копії звітів ФОП Чепурного М.С. щодо надання послуг, передбачених кошторисом до договору, в яких вказано яку суму грошових коштів за 4 місяці реалізації проекту було отримано ОСОБА_1 ; копію розшифрування по рахунку 631, за яким ФОП Чепурний М.С. отримав кошти у розмірі 69 256,00 грн.; копії розшифрування по рахунку 311 по К-т.
В якості підстав для прийняття вказаних додатково поданих доказів відповідно до положень ст. 269 ГПК України, апелянт зазначає на те, що з початку війни керівництвом Фонду було прийнято рішення щодо евакуації архівних документів, працівники були переведені на дистанційний режим роботи; після повернення архіву у приміщення Фонду, робота по його формуванню розпочалась лише у березні 2023 року.
Колегія суддів враховує таке.
Приписами ст. 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, в силу приписів ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, відповідних об'єктивних причин неможливості подання вказаних додатково поданих доказів до суду першої інстанції позивач не навів та матеріали справи не містять.
Тому, в силу приписів ст. 269 ГПК України додані до апеляційної скарги додатково подані докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки вказані докази не було подано позивачем місцевому господарському суду, та в свою чергу, апелянтом не обґрунтовано неможливість подання таких доказів до господарського суду першої інстанції.
А отже, беручи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст 76-79 ГПК України на підтвердження винятковості випадку, які б перешкоджали у дотриманні позивачем встановлених як законом так і судом строків для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме - неможливості своєчасного подання ним письмових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, підстав для задоволення клопотання щодо прийняття додатково поданих апелянтом доказів та їх врахування при розгляді справи, не має.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Українського культурного фонду залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2022 року у справі №922/1556/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк