Справа № 644/7956/21 Номер провадження 33/814/369/23Головуючий у 1-й інстанції Саркісян О.А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ст.124 КУпАП
17 серпня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Андрейко Я.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кайданік Дмитра Анатолійовича на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №026470 від 15.08.2021 року ОСОБА_2 15.08.2021 року о 18-40 год. у м. Харкові, по пр. Московському, 273-А, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , на регульованому перехресті з вул. Свістуна, при повороті ліворуч, не надав переваги в русі транспортному засобу ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення вимог, встановлених п. 16.6 Правил дорожнього руху України.
Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кайданік Дмитро Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що суд першої інстанції неповно та необ'єктивно дослідив всі обставини справи, не надав правової оцінки доказам вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підтвердження своєї позиції посилається на те, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги те, що потерпілий ОСОБА_1 сказав поліцейським, що не бачив, хто був за кермом автомобіля Фольксваген, адже перебував у шоковому стані.
Крім того, посилається на те, що показання свідка ОСОБА_3 не дають підстав стверджувати, що за кермом автомобіля Фольксваген перебувала саме жінка, а не чоловік.
Скаржник також стверджує, що пояснення свідка ОСОБА_4 є недопустимим доказом факту керування нею автомобілем Фольксваген, адже на місці ДТП на запитання поліцейського щодо обставин ДТП вона пояснення надати не змогла, із відеозапису №20210815225645000783 в період часу з 18 год. 44 хв. 15 сек. до 18 год. 44 хв. 48 сек. вбачається, що автомобілем Фольксваген керувала не ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №026470 від 15.08.2021 року ОСОБА_2 15.08.2021 року о 18-40 год. у м. Харкові, по пр. Московському, 273-А, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , на регульованому перехресті з вул. Свістуна, при повороті ліворуч, не надав переваги в русі транспортному засобу ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення вимог, встановлених п. 16.6 Правил дорожнього руху України.
Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт керування ОСОБА_2 автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 15.08.2021 року, матеріали справи не містять.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Судом першої інстанції встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 15.08.2021 року на автомобілі ВАЗ 2102, державний номер НОМЕР_2 , рухався по пр. Московському у м. Харкові у напрямку центру. В автомобілі був один. Коли виїхав на перехрестя з вул. Свістуна на зелене світло світлофора, сталося зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , який повертав ліворуч. Сам факт зіткнення він фактично не бачив, відчув удар. Хто був за кермом автомобіля, який здійснив з ним зіткнення він також не бачив, про що і повідомив поліцейських. Так як двері автомобіля заклинило, то він через деякий час після зіткнення виліз через передню пасажирську двері. Після цього він бачив, що з за керма автомобіля Фольксваген Пассат вийшла жінка. Також бачив чоловіка, який був у стані сп'яніння та вчинив сварку з поліцейськими, яких викликав свідок.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 15.08.2021 року він їхав на автомобілі по пр. Московському у м. Харкові у сторону центру. Попереду їхав автомобіль ВАЗ 2102. Вони їхали на зелений сигнал світлофору, автомобіль Фольксваген рухався по пр. Московському зі сторони центру та повертав ліворуч в бік вул. Північна. При повороті сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 2102. Він переїхав перехрестя та припарковав автомобіль, пішов у сторону ДТП. Він бачив, що в автомобілі Фольксваген Пассат чоловік сидів на пасажирському сидінні, а жінка сиділа за кермом та трималась за голову. З машини вийшла жінка, а потім вийшов ОСОБА_2 , який поводився агресивно. Він підійшов до водія автомобіля ВАЗ та допоміг йому вийти та викликав співробітників поліції. По приїзду поліцейських ОСОБА_2 поводився агресивно і поліцейські почали стверджувати, що він був за кермом і питали про це потерпілого та свідків. Потерпілий та він, як свідок повідомили, що не бачили, хто був за кермом. Однак в своїх поясненнях письмових він написав, що можливо чоловік та жінка мінялися місцями в автомобілі з огляду на те, що перехожі, зокрема, одна з дівчат говорила про таке.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Із наведеного вбачається, що ані на підставі показань потерпілого, ані на підставі показань свідків не можна дійти однозначного висновку про перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля Фольксваген, та відповідно його вини в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , адже перебування даної особи не зафіксовано відеозаписом, що міститься у матеріалах справи.
Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Вимогами п. 1.10 ПДР України визначено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Згідно з пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті №14 від 23.12.2005 року суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху".
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування водієм ОСОБА_2 автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , 15.08.2021 року, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять.
Апеляційний суд, здійснивши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, не погоджується з доводами апеляційної скарги, що матеріали справи містять належні і достатні докази факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги те, що потерпілий ОСОБА_1 сказав поліцейським, що не бачив, хто був за кермом автомобіля Фольксваген, адже перебував у шоковому стані, не можуть бути взяті до уваги, адже із такого твердження вбачається лише сумнів щодо дійсності перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля Фольксваген.
Твердження апелянта про те, що показання свідка ОСОБА_3 не дають підстав стверджувати, що за кермом автомобіля Фольксваген перебувала саме жінка, а не чоловік, суд відхиляє на тій підставі, що із пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що він особисто не бачив, чи ОСОБА_2 керував автомобілем Фольксваген, а лише стверджує, що «многие видели, что за рулем сидел мужчина, который находился в состоянии алкогольного опьянения», відтак такі пояснення не можуть бути беззаперечним доказом факту перебування ОСОБА_2 за кермом.
Суд також відхиляє доводи скаржника щодо того, що пояснення свідка ОСОБА_4 є недопустимим доказом факту керування нею автомобілем Фольксваген, адже на місці ДТП на запитання поліцейського щодо обставин ДТП вона пояснення надати не змогла, із відеозапису №20210815225645000783 в період часу з 18 год. 44 хв. 15 сек. до 18 год. 44 хв. 48 сек. вбачається, що автомобілем Фольксваген керувала не ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 . Перегляд даного відрізку відеозапису не дозволяє дійти чіткого висновку, що ОСОБА_2 були роз'яснені його права, гарантовані ст.268 КУпАП, а тому будь-які його твердження щодо події ДТП не можуть бути взяті до уваги.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Кайданік Дмитра Анатолійовича задоволенню не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кайданік Дмитра Анатолійовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин