Справа № 169/23/23 Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р. К.
Провадження № 22-ц/802/897/23 Доповідач: Осіпук В. В.
22 серпня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
вивчивши апеляційну скаргу представника відповідача Державної казначейської служби України - Шевченко Ольги Олександрівни на рішення Турійського районного суду Волинської області від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Державної казначейської служби України, Волинської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 18 липня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 4466 грн 67 коп. на відшкодування моральної шкоди та 10850 грн на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням юридичної (правової) допомоги у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач Державна казначейська служба України в особі представника - Шевченко О. О. подав апеляційну скаргу.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника(частина 3 статті 58 ЦПК України).
У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України вказано, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до абзацу першого пункту 11 частини 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України від 2 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року.
Таким чином, з 1 січня 2018 року представництво у суді апеляційної інстанції у справах, провадження у яких розпочате після 01 січня 2018 року, має здійснюватися прокурорами або адвокатами.
В частині 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, в тому числі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи, органу державної влади та органу місцевого самоврядування.
Самопредставництво юридичної особи, органу державної влади та органу місцевого самоврядування - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи, органу державної влади та органу місцевого самоврядування, без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 58 ЦПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави вважати, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
З поданої Державною казначейською службою України апеляційної скарги вбачається, що її підписано представником Шевченко О. О., на підтвердження повноважень якої до скарги додано довіреність у порядку передоручення від 18 липня 2023 року.
Проте, зазначена довіреність не є належним доказом того, що ОСОБА_2 , у розумінні частини 3 статті 58 ЦПК України та з урахуванням абзацу першого пункту 11 частини 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, наділений повноваженнями на самопредставництво інтересів Державної казначейської служби України у даній справі.
Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки, до матеріалів апеляційної скарги Державною казначейською службою України не додано доказів на підтвердження того, що представник ОСОБА_2 у даній справі має право відповідно до закону представляти інтереси цієї юридичної особи в порядку самопредставництва або ж як адвокат чи прокурор, то апеляційна скарга вважається такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому згідно п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, не може бути прийнята до апеляційного розгляду і підлягає поверненню особі яка її подала.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 16.01.2020 у справі № 826/11291/17, від 17.01.2020 у справі № 340/1511/19, від 20.01.2020 у справи № 420/5959/18, від 21.01.2020 у справі № 2140/1691/18, від 18.03.2020 року у справі № 160/7498/18, від 23.04.2020 у справі № 140/2430/19.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає її повторному поданню до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника відповідача Державної казначейської служби України - Шевченко Ольги Олександрівни на рішення Турійського районного суду Волинської області від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Державної казначейської служби України, Волинської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, повернути Державній казначейській службі України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку впродовж тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий
Судді