Справа № 761/15104/16-к
Провадження № 1-кп/761/124/2023
16 серпня 2023 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні,яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100007954 від 08.07.2015 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Бердичів Житомирської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Глухів Сумської області, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, непрацюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч.2 ст. 303 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимої,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_2
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 302 КК України та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 302, ч.2 ст. 303 КК України.
26 травня 2023 року на офіційну електронну пошту суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_9 , подане в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , про здійснення в рамках даного кримінального провадження дистанційного судового провадження в режимі відеоконференцзв'язку. Вказане клопотання обвинувачена мотивувала тим, що наразі обвинувачена знаходиться поза межами держави Україна на підставі тимчасового захисту, наданого їй Республікою Португалія, при цьому захисник вказує, що в обвинуваченої ОСОБА_3 відсутня об'єктивна можливість брати участь в судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Києва, з огляду на наявність грунтовних підстав для хвилювання за своє життя та здоров'я у разі прибуття до України.
Захисник ОСОБА_9 підтримала клопотання та надала низку судових рішень, які захисник вважала релевантними в цьому випадку.
Інші учасники судового провадження проти задоволення клопотання захисника не заперечували.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання обвинуваченого та матеріали судового провадження, дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Частиною 2 ст.336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 336 КПК України якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Отже КПК України закріплено загальний принцип, на основі якого діє кримінальне процесуальне законодавство України в просторових межах. Якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, в Україні чи за її межами було вчинено кримінальне правопорушення, воно регулюється нормами КПК нашої держави. Це правове положення ґрунтується на міжнародному принципі невтручання держав у внутрішні справи інших.
Суть його полягає в тому, що жодна держава не вправі вчиняти дії юрисдикційного характеру на території інших держав без їх згоди.
Положеннями ст. 2 Конституції України визначено, що внутрішній суверенітет України обмежується її територією.
Відповідно до ст. 1 Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року жодна держава не має права втручатись прямо або опосередковано незалежно від підстав у внутрішні або зовнішні справи іншої держави у будь-якій формі.
Вказаний принцип невтручання підтверджено і у Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року.
Таким чином проведення судом України судового розгляду на території Португальської Республіки може бути розцінено як грубе порушення суверенітету Португальської Республіки та невиправдане втручання у її внутрішні справи шляхом вчинення несанкціонованих дій юрисдикційного характеру на її території іншою державою.
При цьому, суд звертає увагу на те, що посилання захисника на зазначені нею судові рішення в даному випадку не є релевантними, оскільки зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що вони були ухвалені з урахуванням інших обставин.
Так, з наданих захисником судових рішень, зокрема і рішень Верховного Суду, не вбачається, що під час їх ухвалення вирішувалось питання про проведення судового розгляду на території інших країн.
При цьому суд роз'яснює, що при вирішенні даного клопотання правовою перешкодою для задоволення клопотання сторони захисту є не той факт, що захисник, а раніше і сама обвинувачена, звертались до суду із клопотанням про проведення дистанційного судового провадження із застосуванням власних технічних засобів в умовах воєнного стану, що, на думку суду, за певних умов, може бути цілком прийнятним способом брати участь в судових засіданнях для учасників судових проваджень, а той факт, що задоволення такого клопотання за умови перебування обвинуваченої ОСОБА_10 поза межами України, на території іншої, суверенної країни - буде грубим порушенням територіальної юрисдикції, яке не може бути визнано виправданим в очах стороннього та незацікавленого спростерігача.
Єдиним, наданим захисником, судовим рішенням, з якого вбачається, що судом було ухвалено проводити судовий розгляд в режимі відеоконеренції за участі обвинуваченого, який в цей час знаходився поза межами України - це ухвала судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 травня 2022 року.
В контексті даного питання суд вважає необхідним роз'яснити, що оцінка та перевірка законності судового рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2022 не входить до повноважень судді Шевченківського районного суду м. Києва, а може бути здійснена виключно відповідним судом вищої інстанції відповідно до встановленого законом порядку. Вказане підтверджується правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні у справі №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року, у відповідності до якої оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Разом з тим, слід врахувати, що суд, не надаючи жодної оцінки зазначеному судовому рішенню вважає, що і таке рішення не є релевантним, з огляду на істотну різницю обставин, в умовах яких воно ухвалювалось, адже таке рішення було ухвалено менш ніж через три місяці після початку повномастабного вторгнення військ російської федерації на територію України, і всього лише за місяць після повного звільнення Київської області, з урахуванням того, що з часу ухвалення вказаного рішення пройшло вже більше року, з огляду на що істотно змінились умови, в яких суди, що знаходяться у м. Києві, ухвалюють судові рішення - посилання захисника на таке рішення суд не вважає релевантним обставинам даного кримінального провадження.
Крім того, помилковим, в даному випадку, суд вважає і посилання захисника на п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, з огляду на те, що вказаний пункт стосується можливості, за наявності виняткових обставин, надавати дозвіл учасникам судового провадження брати участь в судових засіданнях за допомогою технічних засобів, не передбачених положеннями чинного законодавства, а не питань щодо можливості проведення судового засідання поза межами території України, водночас, будь-яких заяв про неможливість використання таких технічних засобів клопотання захисника не містить, навпаки, захисник вказує, що обвинувачена ОСОБА_10 готова брати участь в судових засіданнях за допомогою «будь-якої визначеної судом системи відеоконференції».
З приводу доводів захисника про неможливість прибуття обвинуваченої ОСОБА_10 до суду для участі у кримінальному провадженні з огляду на наявність грунтовних підстав для хвилювання за своє життя та здоров'я у разі прибуття до України, слід зазначити наступне.
Так, в контексті даного питання судом враховується офіційна інформація від уряду України щодо визначення районів бойових дій на території України. Зі змісту актуального на день розгляду даного клопотання, офіційного переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокуванні) затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, місто Київ та всі населені пункти в Київській області не вважаються територіальними громадами, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокуванні).
При цьому суд нагадує учасникам, що Збройні Сили України продовжують гідно захищати територію України, зокрема і її столицю місто Київ. При цьому від офіційних представників Збройних Сил України заяв про існування реальних ризиків проведення найближчим часом повномасштабних бойових дій у середмісті Києва, де розташований Шевченківський районний суд м. Києва, що створює безпосередню небезпеку життю та здоров'ю учасників судових проваджень, не було. Суд наголошує, що об'єктивних підстав критично сприймати позицію військово-політичного керівництва України щодо оперативної ситуації в місті Києві чи підстав піддавати сумнівам компетентність та реальну спроможність Збройних Сил України щодо захисту території України, зокрема і її столиці - міста Києва - не існує, суд повністю довіряє Збройним Силам України та закликає до такої ж довіри і інших учасників провадження.
Враховуючи ці обставини суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено доказів, що перебування обвинуваченої ОСОБА_3 у місті Києві та, зокрема, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, неможливе у зв'язку з існуванням реальної загрози її життю та здоров'ю.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України.
Таким чином проведення судового засідання у порядку, не передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, а саме у режимі відеоконференції з обвинуваченою ОСОБА_3 , яка перебуває поза межами території України у Португальській Республіці, є недопустимим і тягне за собою скасування будь-якого рішення, прийнятого судом у такий спосіб, а доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_9 є необгрунтованими.
За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_9 , про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 336 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_9 , про проведення дистанційного судового провадження із розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України та ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, в режимі відеоконференцзв'язку - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 21 серпня 2023 року о 10 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1