Справа № 761/29082/23
Провадження № 1-кс/761/18975/2023
18 серпня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що відповідно до інформування ГУ «Д» ДЗНД СБ України № 5/6/3/1-13881 від 11.02.2023 за місцем періодичного проживання громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме у будинку та інших підсобних приміщеннях, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610600000:01:025:0212 якій присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , можуть знаходитись речі і документи, що мають значення для досудового розслідування та містять відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також знаряддя кримінального правопорушення та майно, яке було здобуте в результаті його вчинення.
11.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 04.08.2023 (справа № 761/27469/23, провадження
№ 1-кс/761/17846/2023) про дозвіл на проведення обшуку за результатами обшуку
за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки Samsung SM-M 205FN/DS, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 .
11.08.2023 постановою слідчого ГСУ СБ України мобільний телефон, вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022.
Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що є достатні підстави вважати, що вищевказаний мобільний телефон, який був вилучений під час проведення обшуку, має доказове значення у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, в той же час від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява, у якій останній просив розглянути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без його участі, зазначив, що клопотання підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, а також долучив додаткові документи.
Володілець майна в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000583, процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
11.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.08.2023 (справа № 761/27469/23, провадження № 1-кс/761/17846/2023) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Samsung SM-M 205FN/DS, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , який 11.08.2023 постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
16.08.2023 постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_12 , призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов'язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв'язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання слідчого слідчим суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 11.08.2023 під час обшуку
за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
?мобільний телефон марки Samsung SM-M 205FN/DS, imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя Антоніна КВАША