Справа № 761/29063/23
Провадження № 1-кс/761/18959/2023
18 серпня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне, Березанського р-ну, Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України (відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023100100002532 від 29.06.2023)
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП в місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023100100002532 від 29 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
За обставин, викладених в клопотанні, ОСОБА_3 , підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучено до матеріалів клопотання.
У своєму клопотанні слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених та просив задовольнити, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначив, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі по всіх епізодах, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний не заперечував щодо заявленого клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідча суддя приходить до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023100100002532 від 29 червня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За обставин викладених у клопотанні 11.08.2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчої судді на час розгляду клопотання ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про наступні ризики: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вплив на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчиненні іншого кримінального правопорушення.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, офіційно не працевлаштований, має місце проживання та реєстрації, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України) з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину.
При цьому, слідча суддя враховує особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, його майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, прокурором у судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_3 не зможе запобігти ризику, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати встановлене в судовому засіданні місце проживання у певний період доби та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_3 з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобу зв'язку;
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3 визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 11 жовтня 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Антоніна КВАША