Справа № 359/8868/20
Провадження № 2/761/3287/2023
27 березня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Сіромашенко Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Ярової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів, -
У листопаді 2020 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2020 відкрито провадження в цій справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської від 14.06.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів, передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою суду від 09.08.2021 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів прийнято до провадження та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 15.02.2022 о 09.00 год.
В подальшому, в ході розгляду справи, у призначене на 22.06.2022 о 10.00 год. судове засідання позивач не з'явився, сповіщався належним чином про час та місце слухання справи засобами телефонного зв'язку, щодо причин неявки суд не повідомляв, у зв'язку з чим слухання справи було перенесено на 27.03.2023 о 14.30 год.
У призначене на 27.03.2023 судове засідання, позивач повторно не з'явився, хоча був сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою суду про доставку смс-повідомлення одержувачу ОСОБА_1 на номер тел. номер НОМЕР_1 . Причини неявки у судове засідання позивач не повідомляв.
Відповідач та його представник відповідача в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви позивача без розгляду за наступних підстав.
За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов'язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
З матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі неодноразово було перенесено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу чинного законодавства, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини такої неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, зважаючи на розумність тривалості судового провадження, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих коштів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко