Справа № 758/8604/23
Категорія 52
(ЗАОЧНЕ)
22 серпня 2023 року м.Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації, -
Представник Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» звернуся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 9054 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 липня 2020 року між ПрАТ «УПСК» (страховик) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (АВТОКАСКО) № 054/000/20 0000677, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, у т.ч. і «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема, і на випадок настання такого ризику як дорожньо - транспортна пригода. Строк страхування з 02.08.2020 до 01.08.2021. Розмір страхового відшкодування складає 265696 грн. 17 грудня 2020 року в місті Києві по проспекту Степана Бандери, 34а, сталася дорожньо - транспортна пригода за участі транспортних засобів: «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням власника транспортного засобу - відповідача ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди власнику автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано матеріальної шкоди. Враховуючи, що вказаний транспортний засіб було застраховано в ПрАТ «УПСК», 18 грудня 2020 року страхувальник звернувся до позивача з заявою - повідомленням (АВТОКАСКО), а 22 грудня 2020 року - з заявою на виплату страхового відшкодування, в якому просив кошти перерахувати на рахунок ФОП ОСОБА_3 , де мав здійснюватися ремонт пошкодженого автомобіля. До заяви страхувальником було додано рахунок ФОП ОСОБА_3 на суму 9054 грн., витрати по якому відповідали виявленим пошкодженням, зафіксованим в акті огляду транспортного засобу від 18 грудня 2020 року, проведеного за участі представників страховика та страхувальника. 30 грудня 2020 року позивачем було затверджено Страховий акт на суму 9054 грн., яка в цей же день була виплачена на рахунок ФОП ОСОБА_3 . Таким чином, ПрАТ «УПСК» виконало свої зобов'язання перед страхувальником в повному обсязі. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди у відповідача був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим, у відношенні відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП. Отже, враховуючи, що відповідач є особою відповідальною за заподіяний збиток внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, після виплати страхового відшкодування на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», позивач набув право суброгації до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
27 липня 2023 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомленням (викликом) сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 20 липня 2020 року між ПрАТ «УПСК» та ПАТ АБ «Укргазбанк» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту (АВТОКАСКО) № 054/000/20 0000677 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортними засобами, зокрема, згідно Додатку № 1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту, - «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , у т.ч. і на випадок настання такого ризику як дорожньо - транспортна пригода.
Строк дії Договору з 02 серпня 2020 року по 01 серпня 2021 року.
Згідно Додатку № 1 до Договору добровільного страхування наземного транспорту (АВТОКАСКО) № 054/000/20 0000677, страхова сума складає 265696 грн.
Страховий ризик за Договором це певна поді, визначена Договором страхування, на випадок якої проводиться страхування і яка має ймовірності та випадковості настання (п. 2.1 Договору).
Одним зі страхових ризиків, передбачених Договором є дорожньо - транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п. 2.2, п. 2.2.1 Договору).
Страховий випадок - подія, яка передбачена п. 2.2 цього Договору, що фактично відбулась, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу (п. 2.3 Договору).
Страхова сума - грошова сума, в межах якого страховик, відповідно до умов цього Договору, зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Страхова сума визначається у розмірі, що не перевищує дійсної вартості транспортного засобу (п. 3.1, п. 3.2 Договору).
Так, 17 грудня 2020 року в місті Києві по проспекту Степана Бандери, 34 а, сталася дорожньо - транспортна пригода за участі транспортних засобів: «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням власника транспортного засобу - відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києві від 22 лютого 2021 року, 17 грудня 2020 року о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 по проспекту Степана Бандери, 34а, в місті Києві, керуючи транспортним засобом «Audi A6», не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушено п. п. 2.3б, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди власнику автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано матеріальної шкоди.
Автомобіль марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ПАТ АБ «Укргазбанк», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Враховуючи, що вказаний транспортний засіб було застраховано в ПрАТ «УПСК», 18 грудня 2020 року страхувальник звернувся до позивача з заявою - повідомленням (АВТОКАСКО), а 22 грудня 2020 року - з заявою на виплату страхового відшкодування, в якому просив кошти перерахувати на рахунок ФОП ОСОБА_3 , де мав здійснюватися ремонт пошкодженого автомобіля.
До заяви страхувальником було додано рахунок ФОП ОСОБА_3 на суму 9054 грн., витрати по якому відповідали виявленим пошкодженням, зафіксованим в акті огляду транспортного засобу від 18 грудня 2020 року, проведеного за участі представників страховика та страхувальника.
На момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди у відповідача був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим, у відношенні відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП.
30 грудня 2020 року позивачем було затверджено Страховий акт № КАСКО/210/000/20/0029 (аварійний сертифікат) на суму 9054 грн., яка в цей же день була виплачена на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується копією платіжного доручення № 16782 від 30 грудня 2020 року.
17 березня 2021 року позивачем було направлено відповідачу претензію (заяву) про добровільну сплату суми страхового відшкодування, сплаченого ПрАТ «УПСК» на користь потерпілої особи за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 9054 грн., яка до даного часу залишилась не виконаною.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страховик, який виплатив страхове відшкодування, згідно із законодавством має право пред'явити грошову вимогу до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Тобто, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому позивач виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. ч. 16, 17 статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про страхування», страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок з відшкодування шкоди не виконала.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Отже, відносини між ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» та ОСОБА_1 у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».
Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Таким чином, до ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» - в порядку суброгації.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2684 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 162223417, яка міститься у матеріалах справи. Отже, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2684 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, статтями 979, 980, 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» суму сплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 9054 (дев'ять тисяч п'ятдесят чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно - страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681, юридична адреса: вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Леся БУДЗАН