Справа № 758/8567/23
3/758/3593/23
21 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Подільського управління поліції ГУ НП в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановила :
11.07.2023 року, приблизно о 18 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив сімейну сварку, в ході якої вдарив по голові та тулубу ОСОБА_2 , чим завдав фізичного болю та страждань.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства.
В призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 269970 від 12.07.2023 року, рапорті інспектора СПДН ВП Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Стеценко В. в якому зазначено про заявницю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила що її співмешканець ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив конфлікт 11.07.2023 року, приблизно о 18 год. 00 хв., за адресою : АДРЕСА_1 . В ході конфлікту останній вдарив по голові та тулубу, чим завдав фізичного болю та страждань, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 12.07.2023 року, яка в письмових поясненнях зазначила, що її співменшканець ОСОБА_1 буянив та бив по голові руками.
Протилежного доказам, з'ясованим в судовому засіданні, не встановлено, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, доказів відсутності вини не надано.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
На підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко