печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33805/23-к
16 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю адвоката - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2023 р. по справі №757/24833/23-к у кримінальному провадженні №12023000000000227 від 09.02.2023, на майно -
04.08.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2023 р. по справі №757/24833/23-к у кримінальному провадженні №12023000000000227 від 09.02.2023, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Адвокат в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні щодо вимог клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023000000000227 від 09.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, у відповідності до матеріалів кримінального провадження та матеріалів отриманих за результатами виконання доручення співробітниками Департаменту міграційної поліції Національної поліції України, встановлено, що до реалізації вище описаних злочинних схем причетні ряд осіб, серед яких: громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана особа є співучасником злочинної схеми та за вказівками організаторів підшуковує клієнтів серед громадян Китайської Народної Республіки, які бажають незаконно переткнути Державний кордон України та в подальшому потрапити до країн Європейського Союзу та Канади. Крім того, ОСОБА_6 самостійно зустрічає громадян Китайської Народної Республіки у Молдові та здійснює їх перевезення до України через КПВВ «Могилів-Подільський».
У своїй злочинній діяльності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 користується автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», модель «S 500L»,VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.06.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва проведено обшук автомобіля марки Mercedes-Benz модель S 500LVIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході обшуку автомобіля встановлено відсутність VIN номеру (номеру кузова). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що автомобіль належить знайомому який перебуває за кордоном. ОСОБА_6 добровільно надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та ключ замку запалення двигуна.
Крім того, в ході обшуку вказаного автомобіля виявлено та вилучено документи (копії та оригінали) які стосуються медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій на 61 арк. В ході обшуку вилучено обшукуваний автомобіль марки Mercedes-Benz модель S 500L державний номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ключ замку запалення двигуна та документи (копії та оригінали) які стосуються медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій на 61 арк.
Крім того, згідно відомостей «АРКАН» автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», модель «S 500L», VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 2013 року випуску 01.03.2022 о 02 год. 31хв. виїхав за межі території України і станом на сьогоднішній день в Україну не повертався.
Ухвалою слідчого судді від 16.06.2023 накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку «14» червня 2023 року, автомобіля марки Mercedes-Benz модель S 500L VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, майно, а саме:
-обшукуваний автомобіль марки Mercedes-Benz модель S 500L державний номерний знак НОМЕР_3 , 2013 року випуску, VIN код відсутній;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ;
-ключ замку запалення двигуна;
-документи (копії та оригінали) які стосуються медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій на 61 арк.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2023 р. задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою запобігання його пошкодження, відчуження третім особам, забезпечення проведення відповідного експертного дослідження та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.06.2023 р. по справі №757/24833/23-к у кримінальному провадженні №12023000000000227 від 09.02.2023, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1