Справа № 136/1545/23
провадження № 2/136/324/23
21 серпня 2023 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Панасюк Н.А. звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
Так, на виконання вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, представником позивача зазначено у позові ціну позову у розмірі 37 721,14 грн., надавши на її підтвердження Виписку Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яка не містить дати її видачі, відповідно до якої вартість земельної частки (паю) розміром 3,44 в умовних кадастрових гектарах станом на 1998 рік становить 37 721,14 грн.
На підтвердження сплати судового збору представником позивача надано до позову платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн..
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року N 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Суд звертає увагу, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
У частині першій статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Отож належним доказом ціни позову є звіт про оцінку майна складений суб'єктом оціночної діяльності, складення якого є можливим навіть у випадку втрати документів шляхом застосуванням порівняльного підходу суб'єктами оціночної діяльності.
З огляду на викладене, визначений законодавцем обов'язок позивача щодо визначення ціни позову та надання на його підтвердження належних доказів до позову, що має суттєве значення, оскільки від цього залежить визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду у поряду та розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», документ про що має бути доданий до позову, суд вважає, що при зверненні до суду із даним позовом стороною позивача не було дотримано вказаних вимог.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Світлана ШПОРТУН