21.08.2023
справа № 642/4718/23
провадження №1-кс/642/2440/23
21 серпня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
До слідчого судді надійшла вказана скарга, в якій заявник зазначив, що вона, ОСОБА_3 звернулась 09.06.2023 з заявою про воєнний злочин, а саме щодо можливих протиправних дій першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова Шевцова С. Слідча Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 листом від 27.07.23 р. відмовила заявниці у внесенні до ЄРДР відомостей про злочин. Тому заявник просила слідчого суддю внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення злочину.
Заявник у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву з проханням розглядати скаргу у її відсутність. Вимоги скарги підтримує.
Представник Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві будучі належним чином повідомлений про слухання скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду невідомо.
Неявка не є перешкодою для розгляду скарги відповідно ч.3 ст.306 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 звернулась 09.06.2023 до ГСУ СБУ з заявою щодо можливих протиправних дій першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова Шевцова С. ГСУ СБУ передало на розгляд вищезазначену заяву до Державного бюро розслідувань (ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві).
Листом від 27.07.23 за вих.№К-2297/15-02-2-2523/23 слідча Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 відмовила заявниці у внесенні до ЄРДР відомостей про злочин.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст. 214 КПК України).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Другого Сенату Конституційного Суду України у справі Справа №3-180/2018(1644/18) від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Таким чином, сам факт прийняття та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не є безумовною підставою для внесення уповноваженою особою викладених в ній відомостей до ЄРДР, а є лише початком перебігу 24-годинного строку для попередньої оцінки слідчим змісту цієї заяви на наявність критеріїв заяви про кримінальне правопорушення та за умови відповідності цим критеріям для внесення відомостей до ЄРДР.
Зі змісту скарги ОСОБА_3 вбачається, що її «заява про підозру» від 09.06.23 стосувалась щодо можливих протиправних дій першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 у державній зраді згідно ст.111 КК України. При цьому заявник не посилається на будь-які об'єктивні відомості та фактичні обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Слідчим суддею були проаналізовані обставини, викладені в заяві ОСОБА_3 , та встановлено, що ця заява не містить об'єктивних даних та доказів, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214,303,306-307,309КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без задоволення.
Ухвала підлягає оскарженню до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1