Справа № 405/1293/23
Провадження № 2/405/172/23
22 серпня 2023 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого-судді Іванової Л.А.
при секретарі- Дризі Є.В.
за участю учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Данилюк Н.В.
та відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді від участі у розгляді цивільної справи № 405/1293/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, -
В провадженні Ленінського районного суду м.Кіровограда перебуває цивільна справа №405/1293/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.
Під час підготовчого провадження в зазначеній справі, при проведенні підготовчого судового засідання 22 серпня 2023 року, під час розгляду судом заявлених відповідачем ОСОБА_2 клопотань про витребування доказів за первісним позовом, відповідачем ОСОБА_2 , який приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду заявлено в усному порядку про відвід судді Іванової Л.А. від участі у розгляді зазначеної цивільної справи з посиланням на положення п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Данилюк Н.В. вказала на безпідставність заявленого відповідачем відводу судді.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Крім того, відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Поряд з цим, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді.
Аналізуючи підстави заявленого відповідачем ОСОБА_2 відводу судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, судом відзначається, що останні зводяться до незгоди відповідача з процесуальними діями суду (головуючого - судді Іванової Л.А.) при розгляді його (відповідача) клопотань про витребування доказів, на підставі чого судом відзначається наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами ч.ч.2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
При цьому, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Іванової Л.А., на які останній посилається в заяві про відвід судді, як на підстави для відводу судді, - фактично зводяться до незгоди (заперечень) відповідача щодо дій головуючого судді Іванової Л.А. під час розгляду цивільної справи, зокрема, в частині вирішення судом, під час підготовчого провадження у справі, заявлених ним клопотань про витребування доказів, та відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, при цьому, суд виходить з того, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду учасник справи має право оскаржувати їх у встановленому законом порядку, а так само безпосередньо під час судового розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України заперечувати щодо дій головуючого під час судового розгляду справи, з занесенням заперечень до протоколу судового засідання.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на викладене вище, враховуючи заявлені відповідачем ОСОБА_2 підстави для відводу судді, які зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді, ухваленими в підготовчому судовому засіданні за наслідками розгляду заявлених ним клопотань, що в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу, інших обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді відповідачем ОСОБА_2 в заяві про відвід не зазначено, суд приходить висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, на підставі підставі чого в задоволенні заяви про відвід судді Іванової Л.А. від участі у розгляді цивільної справи № 405/1293/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини- слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36-40, ст.197 , 198, 258-260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Іванової Лілії Андріївни від участі у розгляді цивільної справи № 405/1293/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, - відмовити.
Судовий розгляд цивільної справи № 405/1293/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитинипродовжити у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова