Справа № 346/4295/23
Провадження № 3/346/2197/23
21 серпня 2023 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складена відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 992410, 01.03.2023р. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, образи в сторону своєї матері ОСОБА_2 , чим спричинив психологічне насильство.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та зазначив, що його мати має психічні захворювання, а події, викладені в протоколі взагалі не мали місця.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Судом встановлено, що при складані протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП. за вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім'єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства.
Згідно п. 14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В якості доказів до матеріалів справи було долучено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 та її письмові пояснення, в яких потерпіла зазначила, що 01.08.2023р. її син ОСОБА_1 ночував в її квартирі та близько 11:00 год. почав ображати її нецензурною лайкою, вчиняв психологічний тиск, принижував її честь і гідність.
Згідно наданої в судовому засіданні ОСОБА_1 виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6440 вбачається, що ОСОБА_3 діагностовано: судинну деменцію з галюцинаторно-маячними включеннями та стійкою інсомнією.
В описі психічного стану ОСОБА_2 вказано, що вираз обличчя останньої тривожний, наляканий, весь час кудись зривається, хоче йти, переймається тим коли не може відповісти на питання. Мислення в'язке, примітивне, конкретно-образне, без здатності до абстрагування. Присутні маячна симптоматика стосунку до рідних. Емоційно-лабільна, схильна до афективних реакцій. Інтелектуально-мнестичні функції знижені. Схильна до бурхливих афектинивних реакцій…
З урахуванням даного діагнозу потерпілої та симптоматики, суд критично відноситься до письмових показів ОСОБА_2 та протоколу прийнятої від неї заяви про крирмінальлне правопорушення та іншу подію, як доказів вчиненого ОСОБА_1 відносно неї адміністративного правопорушення.
Інших доказів вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно матері, матеріали справи не містять.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Взявши до уваги всі обставини, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викиданого, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 221, 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя Третьякова І. В.