Справа № 215/4277/23
2/215/1754/23
22 серпня 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я,-
27 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України - 234 500,00 грн. моральної шкоди, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності позивача (а.с.1-3).
В обґрунтування вказує, що в період роботи у шкідливих умовах праці тривалий час машиністом бульдозера в кар'єрі гірничотранспортного цеху №2 ПрАт «Північний ГЗК» з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1, ним отримані хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ стадії, ступінь 2, гіпертензивне серце. СН 1 ст. Ризик 4, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, C6, C7), з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), які, відповідно до акту розслідування від 20.04.2023, виникли з вини роботодавця.
Згідно висновку МСЕК від 13.07.2023 вперше позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності та 65% втрата професійної працездатності безстроково. За висновком МСЕК йому протипоказані важка фізична праця, праця в умовах вібрації та виробничого пилу, тривала хода, вимушена поза та переохолодження; рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, постійне спостеріганя у сімейного лікаря та невролога.
Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні. Позивача турбує постійний біль та обмеження рухів у шийному і в поперековому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, заніміння кінцівок, зниження слуху, шум у голові і вухах, задишка при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель, важкість у грудях, втома. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров'я, що порушує його нормальні життєві зв'язки. При цьому позивач розуміє, що стан його здоров'я не відновиться навіть при лікуванні, і це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань. Вважає, що шкода завдана не тільки йому особисто, а і його сім'ї. Через погіршення стану здоров'я не може матеріально забезпечувати свою сім'ю як раніше, і навпаки - сам потребує фізичної та моральної допомоги від своїх близьких.
Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2023 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу встановено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач ПрАТ «Північний ГЗК» повідомлений про відкриття провадження та порядок розгляду справи належним чином, копія ухвали з додатками отримана 09.08.2023, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.47).
15.08.2023 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.49-74) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки, а також йому було встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров'я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров'я та періодичне проходження лікування, продовжуваав працювати у шкідливих умовах, і жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Північний ГЗК» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я. З медичної документації вбачається, що позивач відчував симптоми захворювань ще за декілька років до встановлення стійкої втрати працездатності, проте продовжував працювати в шкідливих умовах, не дивлячись на застереження лікарів. Крім того, позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. А загалом, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 27.04.2005 по 21.09.2022 позивач працював на ПрАТ у шкідливих умовах, а саме: 27.04.2005 - прийнятий до гірничотранспортного цеху №2 ВАТ «Півн.ГЗК» машиністом бульдозера на відвалах 5 розряду дільниці обслуговування та ремонту автошляхів Ганнівського кар'єру і хвостосховища з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №2; 30.05.2006 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2; 01.04.2008 - переведений у гірничотранспортному цеху №2 ВАТ «Півн.ГЗК» машиністом бульдозера в кар'єрі та на відвалах дільниці з обслуговування та ремонту автошляхів Ганнівського кар'єру і хвостосховища з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1; 07.07.2010 - за підсумками чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії встановлено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1; 04.04.2011 - ВАТ «Північний ГЗК» перейменовано на ПАТ «Північний ГЗК»; 01.07.2015 - за підсумками чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1; 05.05.2016 - ПАТ «Північний ГЗК» перейменовано на ПрАТ «Північний ГЗК»; 24.06.2020 - за підсумками чергової атестації робочих місць за умовами праці по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1; 21.09.2022 - звільнений за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12-13).
Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 20.04.2023. (а.с.14-19), позивачу ОСОБА_1 встановлені хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ стадії, ступінь 2, гіпертензивне серце. СН 1 ст. Ризик 4, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, C6, C7), з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності з 12.06.2023 та 65% втрати професійної працездатності безстроково, із яких: 40% - вібраційна хвороба, 20% - ХОЗЛ, 5% - по туговухості, згідно висновку МСЕК від 13.07.2023р., де також зазначено, що позивачу протипоказані важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза та переохолодження; рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, постійне спостеріганя у сімейного лікаря та невролога (а.с.10,11).
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Встановлений законодавством розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України - власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 20.04.2023 (а.с.4-9), встановлені хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: вібрація загальна - еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 8 дБ перевищував допустимий рівень та складав 73 дБ при ГДР 65 дБ (згідно ДСН 3.3.6.039-99); пил переважно фіброгенної дії - перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації пилу переважно фіброгенної дії із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в 2,25 рази (4,5 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3). Умови виробничого середовища та важкість праці машиніста бульдозера відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (а.с.5,6).
Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 17 років.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.
При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов'язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв'язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.
Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються висновком МСЕК, медичним висновком ЛЕК, виписками із медичних карт амбулаторного та стаціонарного хворого, виписками-епікризами (а.с.10,11,20-29) позов слід задовольнити та стягнути з ПрАТ на користь позивача 234 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач такою, яка відповідає обставинам.
Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 2345,00 грн.
На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 - 234 500 /двісті тридцять чотири тисячі п'ятсот/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов'язкових платежів.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 2345 грн. судового збору на користь держави.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення складено без проголошення 22 серпня 2023 року.
Суддя: