21 серпня 2023 року справа №360/8500/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУПФУ в Кіровоградській області, відповідач 1), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати відповідне рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 жовтня 2021 року №122950001914; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 23.08.1978 року по 06.09.1979 року на посаді їздового Попаснянського хлібоприймального підприємства (1 рік 0 місяців 14 днів), з 13.09.1979 року по 14.09.1982 року на посаді водія 3-го класу автоколони Лисичанської спецавтобази (3 роки 0 місяців 2 дні), з 25.09.1982 року по 18.03.1986 року на посаді водія 3-го та 2-го класу Попаснянського районного виробничого об'єднання з виробничо-технічного забезпечення сільського господарства (3 роки 5 місяців 23 дні), з 18.03.1986 року по 24.06.1996 року на посаді водія 2-го та 1-го класів Попаснянського ремонтно-транспортного підприємства (10 років 3 місяці 7 днів), з 09.07.1996 року по 23.07.1996 року на посаді водія Попаснянського управління по експлуатації газового господарства (15 днів); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 10 серпня 2021 року призначити пенсію за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 26.01.2022 року залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (фактично Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області) щодо визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу ОСОБА_1 за його заявою від 18.10.2021 про призначення пенсії за віком; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.10.2021 року № 122950001914 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.08.1978 по 06.09.1979, з 13.09.1979 по 14.09.1982, з 25.09.1982 по 18.03.1986, з 18.03.1986 по 24.06.1996, з 09.07.1996 по 23.07.1996 та здійснити призначення пенсії за віком з дня звернення за її призначенням - 18.10.2021 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн.
Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
В обґрунтування доводів посилався на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві позивача про призначення пенсії рішення не приймало, заяву не розглядало, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглядати заяву позивача про призначення пенсії, тому відсутні правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити пенсію та зарахувати спірній періоди роботи до страхового стажу. Також, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав, визначених спірним рішенням відповідача 1.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач звернувся 18.10.2021 року до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.10.2021 року № 122950001914 позивачу відмовлено в призначенні пенсію за віком через відсутність необхідного страхового стажу - 28 років. Страховий стаж становить 13 років 11 місяців 18 днів. Страховий стаж для визначення права на пенсію за віком з врахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 16 років 14 днів.
До страхового стажу не враховано періоди трудової діяльності по трудовій книжці від 01.11.1977 серії НОМЕР_1 , оскільки її заповнено з порушеннями вимог Інструкції ведення трудових книжок, а саме:
- з 23.08.1978 року по 06.09.1979 року - записи про період роботи засвідчено печаткою непридатною для читання;
- з 13.09.1979 року по 14.09.1982 року - в записі про прийняття на роботу виправлено дату наказу про прийняття на роботу;
- з 25.09.1982 року по 18.03.1986 року - записи про періоди роботи не засвідчено підписом відповідальної особи;
- з 18.03.1986 року по 24.06.1996 року - записи про періоди роботи не засвідчено печаткою підприємства, крім того, запис про прийняття на роботу не містить номеру наказу про прийняття на роботу;
- з 09.07.1996 року по 23.07.1996 року - запис про звільнення не місить підстав про звільнення з роботи.
Для зарахування до страхового стажу вищевказаних періодів необхідно надати уточнюючі довідки, видані підприємствами на яких працював заявник, на підставі первинних документів. Здійснює підприємницьку діяльність з 13.11.2007 року.
В трудовій книжці серії НОМЕР_1 наявні такі записи щодо спірних періодів:
Попаснянське хлібоприймальне підприємство:
- 23.08.1978 року прийнято їздовим (запис № 5, наказ № 65 від 23.08.1978 року);
- 06.09.1979 року звільнено за власним бажанням (запис № 6, наказ № 73 від 06.09.1979 року), записи засвідчені підписом директора та печаткою, печатка має нечіткий відтиск;
Лисичанська спецавтобаза - 1202:
- 13.09.1979 року прийнято водієм 3го класу (запис № 7, наказ 82 від 13.09.1979 року);
- 14.09.1982 року звільнено за ст. 38 КЗпП УРСР (за власним бажанням) (запис № 8, наказ № 68 від 15.09.1982), записи засвідчені підписом начальника та печаткою, виправлення відсутні.
Попаснянське районне виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства:
- 25.09.1982 року прийнято водієм 3 класу (запис № 9, наказ № 76-к від 21.09.1982 року);
- 24.02.1984 року переведено водієм 2-го класу (запис № 10, наказ № 14-К від 29.02.1984 року);
- 18.03.1986 року звільнено у зв'язку з реорганізацією Попаснянського районного виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства відповідно до постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 14.11.1985 № 1114 «Про подальше вдосконалення управління агропромисловим комплексом» за переводом в Попаснянське ремонтно-транспортне підприємство за ст. 36 КЗпП УРСР, записи засвідчені печаткою підприємства, підпис відповідальної особи відсутній;
- 18.03.1986 року прийнято в Попаснянське ремонтно-транспортне підприємство водієм 2-го класу (запис № 12, постанова РМ СРСР № 1114 від 14.11.1986 року);
- 06.01.1988 року переведено водієм 1-го класу (запис № 13, наказ № 6-К від 06.01.1988 року);
- 24.06.1996 року звільнено за ст. 38 КЗпП України (власне бажання) (запис № 14, наказ 49-К від 24.06.1996 року), записи засвідчені підписом відповідальної особи, печатка відсутня.
Попаснянське управління по експлуатації газового господарства:
- 09.07.1996 року прийнято водієм (запис № 15, наказ № 26 від 09.07.1996 року);
- 23.07.1996 звільнено за власним бажанням (запис № 16), записи засвідчені підписом відповідальної особи та печатками підприємства.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 (далі - Закон № 1788) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058).
За ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.
За ч.ч. 1, 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 4 статті 21 Закону № 1058 до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (до 01 січня 2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 наявні записи щодо всіх спірних періодів роботи та усі записи внесені чітко та розбірливо, будь-які виправлення відсутні.
Записи №№ 5-6 засвідчені печаткою, що має нечіткий відтиск, записи №№ 9-11 не засвідчені підписом відповідальної особи підприємства, записи №№ 12-14 не засвідчені печаткою підприємства.
За п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 ( далі по тексту - Інструкція №58), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
При цьому, здійснення записів у трудовій книжці роботодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
За правовою позицією Верховного суду в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
За матеріалами справи трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди (відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи), ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Крім того, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
При цьому, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Крім того, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Верховний суд в постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
За правовою позицією в постанові Верховного суду від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
При цьому, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.10.2021 року № 122950001914 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди роботи та призначити пенсію за віком з 18.10.2021 року.
Щодо розподілу заяви про призначення пенсії за правилами екстериторіальності.
Позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, до якої були додані відповідні документи.
За ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.
У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України - стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про хибність висновку суду першої інстанції про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу ОСОБА_1 за його заявою від 18.10.2021 про призначення пенсії за віком;
- зобов'язання ГУПФУ в Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи та призначити пенсію за віком з дня звернення за її призначенням - 18.10.2021 року, оскільки подана позивачем заява з документами Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області по суті взагалі не розглядалась і рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось. В даному випадку спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято відповідачем 1.
Враховуючи те, що апеляційним судом визнано правомірність визначення органу, який розглянув заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності, та те, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято відповідачем 1, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову до відповідача 2.
Твердження відповідачів про те, що право призначення пенсії покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом № 1058.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. за подання до суду позовної заяви.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. за подання позову.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню в частині вимог до відповідача 2, з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні вимог; та зміні в частині визначення територіального пенсійного органу, якого зобов'язано призначити пенсію позивачу; та зміні в частині розподілу судових витрат, в решті - без змін.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (фактично Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області) щодо визначення засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як структурного підрозділу, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу ОСОБА_1 за його заявою від 18.10.2021 року про призначення пенсії за віком; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача спірний періоди роботи та здійснити призначення пенсії за віком з дня звернення за її призначенням - 18.10.2021 року; прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 - змінити в мотивувальній частині щодо визнання територіального органу пенсійного фонду, який зобов'язано вчинити певні дії.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 - змінити, в абзаці 4 резолютивної частини рішення шляхом зазначення пенсійного органу, а саме, замість «Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області», зазначити «Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області».
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 - змінити, в абзаці 5 резолютивної частини рішення шляхом зазначення суми «908 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок)», замість «454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок)».
Абзац 6 резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 360/8500/21 - виключити з тексту рішення.
При цьому, абзаци з 7 по 11 резолютивної частини рішення вважати абзацами з 6 по 10 відповідно.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 21 серпня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук