Справа № 500/3886/23
11 серпня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023р., -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2023 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: риба морожена ціла, атлантична скумбрія (Scomber Scombrus), розмір 400- 600г; запакована у 975 картонні коробки по 20,0кг кожна, вага нетто 19500,00кг, дата виробництва 30/10-07/11/2022 року, виробник М-369 BRODRENE SPERRE AS, торговельна марка BRODRENE SPERRE, країна походження Норвегія, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) Приватного підприємства “Приватне мале підприємство “Лотос” (далі по тексту - Підприємство) було подано електронну митну декларацію №23UA403020000272Ul від 09.01.2023р. з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 1,93 дол. США/кг.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 2,30 дол. США /кг аргументуючи наступним:
- декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні;
- на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: транспортних перевізних документів; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України.
Позивач з таким рішенням не погодився та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Ухвалою від 14.07.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 07.08.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування; - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 09.01.2023 надіслано прайс-лист віл 03/01/2023 №б/н та Лист від 09/01/2023 №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 21.12.2022 № UA100060/2022/163893 на рівні 2,30 дол. США/кг.».
Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару № 1 згідно ЕМД від 21.12.2022 № UA100060/2022/163893 на рівні 2,30 дол. США/кг.
Таким чином, зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 09.01.2023 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: риба морожена ціла, атлантична скумбрія (Scomber Scombrus), розмір 400- 600г; запакована у 975 картонні коробки по 20,0кг кожна, вага нетто 19500,00кг, дата виробництва 30/10-07/11/2022 року, виробник М-369 BRODRENE SPERRE AS, торговельна марка BRODRENE SPERRE, країна походження Норвегія, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) Приватного підприємства “Приватне мале підприємство “Лотос” (далі по тексту - Підприємство) було подано електронну митну декларацію №23UA403020000272Ul від 09.01.2023р. з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 1,93 дол. США/кг.
Статтею 49 Митного кодексу України зазначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України зазначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом, а ч.2 ст. 57 МКУ визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 2,30 дол. США /кг аргументуючи наступним:
- декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні;
- на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: транспортних перевізних документів; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних товарів раніше ввезених на територію України.
Інших документів, зазначених у вимозі митниці, декларантом додатково не було надано.
Також, уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України, Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.
Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування; - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 09.01.2023 надіслано прайс-лист віл 03/01/2023 №б/н та Лист від 09/01/2023 №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 21.12.2022 № UA100060/2022/163893 на рівні 2,30 дол. США/кг.».
Не погоджуючись із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митому органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення
За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
Оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, то Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Пункт 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України чітко зазначає, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються за наявності, тобто їх відсутність жодним чином не впливає на визначення та підтвердження заявленої митної вартості товару.
Як видно з матеріалів справи, Відповідно до пункту 1.2. Договору №2020-2 продажу і поставки товару від 26.08.2022р. декларантом було надано в повному обсязі наступні документи:
CMR №б/н від 06.01.2023р.;
Проформу №14423 від 29.12.2022 року;
Рахунок №330011 від 03.01.2023р. та переклад до нього;
прайс-лист №б/н від 03.01.2023 року; пакувальний лист від 01.01.2023 року; Сертифікат якості від 03.01.2023 року; сертифікат походження №AR527314465 від 03.01.2023 року; міжнародний сертифікат для ввезення (пересилання) на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною LT0318958/L2-392 від 06.01.2023 року;
пре-експортний сертифікат №23400084245 від 03.01.2023 року;
договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №30-2020 від 03.01.2020 року;
рахунок-фактура №ТР-0000005 від 06.01.2023р.;
додаткова угода №1 від 22.02.2021 року;
додаткова угода №13 від 30.12.2022 року;
додаткова угода №16 від 03.01.2023 року;
лист Відправника №б/н від 03.01.2023 року; платіжна інструкція від 02.01.2023 року.
Оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, то Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Суд вважає, безпідставними є доводи митного органу щодо вартості транспортних послуг. Відтак, декларантом крім Договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №30-2020 від 03.01.2020 року було подано:
- рахунок-фактуру №ТР-0000005 від 06.01.2023 року, що підтверджує вартість транспортування до кордону 45000,00грн. (Клайпеда, Литва - м/п Ягодин, Україна), по території України 15000,00грн. (м/п Ягодин Україна - м. Тернопіль, Україна).
Важливо, що оплата вартості вищевказаного перевезення згідно п. 4.1. договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №30- 2020 від 03.01.2020 року проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з Моменту виконання перевезення і здобуття рахунку та необхідних документів. Отже, станом на день митного оформлення товару послуги за транспортне перевезення не могли бути оплачені, що не суперечить договірним умовам.
Суд зауважує, що на день подання даного позову транспортні послуги в сумі 60000,00 грн. оплачено Позивачем в повному обсязі (копію платіжної інструкції №114 від 16.01.2023 року долучається).
Стосовно відсутності страховки, зазначимо наступне:
- вищевказана поставка товару здійснювалась на умовах FCA Клайпеда, Литва - відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.
При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.
Продавець включає у свою ціну транспортні витрати та бере на себе ризик втрати доти, доки не відбудеться постачання товару перевізнику у вказане місце.
В інвойсі №330011 від 03.01.2023 року Відправник товару чітко зазначив, що страховка лише на вимогу.
А тому, все вищевказане свідчить про відсутність у поданих документах розбіжностей чи неточностей, а також, що у Відповідача були всі необхідні дані, які надавали йому можливість визначити Митну вартість товару.
Отже, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Підсумовуючи все вищезазначене, суд наголошує, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією підставою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсності митної вартості товарів. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2020р. у справі № 540/2605/18 (провадження №К/9901/24076/19), від 07.05.2020р. у справі №826/10527/17, від 02.07.2020р. у справі №803/916/17 (провадження №К9901/1137/17).
Все вищевказане свідчить про відсутність у поданих документах розбіжностей чи неточностей, а також, що у Відповідача були всі необхідні дані, які надавали йому можливість визначити митну вартість товару.
Отже, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Також, митний орган приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості використовував цінову інформацію з центральної бази даних ЄАІС, оскільки заявлені ціни на товари, на думку митниці, є нижчими від цін за аналогічні товари, які вже є в єдиній автоматизованій інформаційній системі. Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17 зазначив: "Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить" Під ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надані всі документально підтверджені дані про ціну договору".
Позивач не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважаємо, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України.
Відтак, відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів від 09.01.2023 року, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що Позивач придбав товар: риба морожена ціла, атлантична скумбрія (Scdmber Scombrus), розмір 400-600г; запакована у 975 картонні коробки по 20,0 кг кожна, вага і нетто 19500,00кг, дата виробництва 30/10-07/11/2022 року, виробник М-369 BRODRENE SPERRE AS, торговельна марка BRODRENE SPERRE, країна походження Норвегія, вартістю 1,93 дол. США/кг).
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, Відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Суд вказує на те, що відповідач, зазначивши у спірному Рішенні №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023 року про проведення письмових, консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2023 року №UA403020/2023/000025/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.
Суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 09 січня 2023 року №UA403020/2023/000025/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним на рівні 2,3 дол. США/кг (ЕМД від 21.12.2022р. №UA100060/2022/163893) внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023 року є необґрунтованими та безпідставними.
Також, приймаючи спірне рішення, митним органом також було порушено основні принципи здійснення митної справи, передбачені ст. 8 МК України, а саме:
- єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
- визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.
Одним із обов'язків декларанта у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).
Пунктом 1 частини першої статті 279 МКУ встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).
Відтак, в результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 43768,49 грн. (сорок три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. (графа 48 МД 23UA403020000290U2 від 09.01.2023р.).
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2684,00 грн. згідно квитанції від 30.06.2023.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитсдужби України про коригування митної вартості товарів № UA403020/2023/000025/2 від 09.01.2023р.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривню 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бродівська, 44,м. Тернопіль,Тернопільська область,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21153067);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).
Головуючий суддя Подлісна І.М.