21 серпня 2023 року Суми Справа № 480/5358/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сидорука А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління національної поліції України в Сумській області,
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32101,26 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виплатив всі належні позивачу суми у день звільнення (06.01.2021), а виплатив їх тільки 12.08.2022. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.01.2021 по 11.08.2022.
05.09.2022 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відзив мотивований тим, що рішенням суду першої інстанції від 28.12.2021, яке залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції 26.07.2022, визнано право позивача на виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу, за період з 07.11.2015 по 30.04.2020 та доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, за період з 07.11.2015 по 06.01.2021. На виконання вказаного рішення відповідачем 12.08.2022 було здійснено відповідну виплату позивачу коштів. Вина відповідача щодо невиплати вказаних коштів відсутня, що виключає можливість стягнення з відповідача середнього заробітку. Зазначає, що при розгляді спорів щодо стягнення середнього заробітку, судами зменшується такий розмір, виходячи з принципів співмірності та пропорційності.
Процесуальні дії у справі.
22.08.2022 судом було постановлено ухвалою про відкриття провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Фактичні обставини, які встановлені судом.
06.01.2021 позивача було звільнено зі служби, про що було прийнято наказ відповідача від 31.12.2020 № 632 о/с (а.с.35).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/9545/21 від 28.12.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102253690), яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 07.11.2015 по 30.04.2020 та доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу, з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 06.01.2021.
12.08.2022 на банківський рахунок позивача було перераховано виплату, на виконання рішення суду, у розмірі 32122,71 грн (а.с.6).
У зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки такого розрахунку.
Висновки суду та їх мотиви.
Спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, тому застосуванню підлягають норми КЗпП України, як такі, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення осіб зі служби в поліції.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 47 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби) роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Приписом ст. 116 КЗпП України (в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Даною нормою встановлено обов'язок роботодавця виплатити працівнику у день звільнення всі належні йому суми, під якими розуміються в тому числі індексація грошового забезпечення, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та доплата за службу в нічний час.
Натомість відповідач не сплатив вказані кошти у день звільнення позивача (06.01.2021), а перерахував їх тільки 12.08.2022.
Факт такої бездіяльності відповідача встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі№ 480/9545/21, яке набрало законної сили, а тому, в силу норми ч. 4 ст. 78 КАС України, не доказується у даній справі.
Відповідно до норми ст. 117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений ч. 1 цієї статті.
Відтак, законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.
Суд застосовує норму ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022, а не в попередній редакції, оскільки з вимогами про стягнення середнього заробітку позивач не звертався до суду у справі № 480/9545/21, а звернувся лише 17.08.2022.
Нормою ст. 27 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.
Згідно абзацу 4 п. 2 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За приписами пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В даному випадку середній заробіток обчислюється виходячи з календарних днів, оскільки грошове забезпечення виплачується саме за календарні дні служби.
В матеріалах справи місяться розрахункові листи, надані відповідачем, відповідно до яких грошове забезпечення позивача за листопад 2020 року складає 14836,01 грн, а за грудень 2020 року - 25827,34 грн (а.с. 26, з.б.а.с.25). У листопаді 2020 року було 30 к.д., а у грудні 2020 року - 31 к.д.
Тому середньоденний заробіток позивача складає 666,61 грн, з розрахунку (14836,01 + 25827,34)/(30+31).
Період затримки виплати з 07.01.2021 по 11.08.2022 складає 582 календарних днів (359 к.д. у 2021 році та 223 к.д. у 2022 році).
Отже, розмір середнього заробітку за весь період затримки складає 387967,02 грн, з розрахунку 666,61 х 582.
Натомість, розмір середнього заробітку позивача за 6 місяців складає 120656,41 грн, із розрахунку 666,61 грн х 181, де 181- кількість календарних днів у період з 07.01.2021 по 06.07.2021.
Враховуючи позиції сторін щодо права суду зменшити розмір середнього заробітку, з урахуванням прохальної частини позову, суд зазначає наступне.
Позивач в даній справі має право отримати середній заробіток за затримку в сумі 120656,41 грн, проте з урахуванням принципів співмірності та справедливості суд вважає за необхідне зменшити його розмір до 32101,26 грн, виходячи з наступного: у справі № 480/9545/21 позивач не заявляв вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку; період затримки виплати складає 582 календарних днів; cума середнього заробітку за затримку (120656,41 грн), на який позивач має право у 3,75 рази перевищує несвоєчасно виплачену суму при звільненні (32122,71 грн); відповідач є органом правопорядку, який фінансується за рахунок Державного бюджету України та працівники якого задіяні в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони.
Суд звертає увагу сторін спору, що факт невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та доплати за службу в нічний час в день звільнення, не заперечується відповідачем.
При цьому, відповідач, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірність своєї поведінки, не надав жодного належного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, в частині невиплати позивачу середнього заробітку за затримку виплати всіх належних сум при звільненні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав людини. Позивач просить суд лише стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, однак не просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.
З урахуванням встановлених фактичних обставини даної справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та задовольняє їх в повному обсязі, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення з нього середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 32101,26 грн, оскільки відповідач допустив протиправну бездіяльність, в частині невиплати позивачу середнього заробітку за час такої затримки, яка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то суд, у відповідності до норми ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 07.01.2021 по 11.08.2022 у розмірі 32101 (тридцять дві тисячі сто одна) грн 26 (двадцять шість) коп.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777), за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 21.08.2023.
Суддя А.І. Сидорук