21 серпня 2023 року м. Рівне№460/32364/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач) в якій позивач просить суд.
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначені та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, зобов'язати відповідача призначити та провести перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в економіці України, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 04.07.22.
Також позивач просив суд про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 19.06.2022, та зобов'язання здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
Мотивуючи вимоги позову зазначала, що з 23.11.07 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 04.07.22 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки. Позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки. Зокрема, Відповідач №2 прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". За таких обставин, позивач просила призначити їй пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, за період 2019-2021 роки, а позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 03.10.22 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого представник позивача щодо задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що на підстави заяви та наданих документів відповідачем прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Зазначає, що відповідач дійшов висновку, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовуються при здійсненні первинного призначення пенсії, а в разі проведення перерахунків пенсії залишається таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зважаючи на те що, позивач використала право признчення пенсії віком, призначену за нормами Закону України "Про державну службу", відсутні законні підстави для призначення та виплати пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058- ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Крім того, відповідачем зазначене, що переводити позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та враховувати норми пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для обчислення пенсії недоцільно. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов та надані докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено і сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, з 23.11.07 їй призначено пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу".
Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення з 04.07.22 пенсії за віком, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом відповідач відмовив у задоволенні вимог її заяви.
Зазначив, про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Оскільки позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком та з 23.11.07 обрав отримання пенсії згідно Закону України "Про державну службу", підстави для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, відсутні.
Не погоджуючись з зазначеними діями відповідача та вважаючи, що, при ідповідачем повинна була бути призначена пенсія за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Також, Згідно посвідчення позивач має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), відповідно має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На запит позивача щодо перерахунку пенсії на умовах ч.2 ст.56 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру пенсії без встановлення доплати до пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-IV.
Зі змісту ст.5 Закону №1058-IV слідує, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У відповідності до ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як самостійно вказує позивач, з 04.07.22 року він отримував пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу".
Згідно з п.4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до п.4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, в тому числі Закону України "Про державну службу" розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
З урахуванням наведених законодавчих норм, з 01.10.2017 позивачу проведено перерахунок пенсійної виплати автоматично, без його звернення, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник.
Предметом оскарження в даній справі є відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з 04.07.22, врахувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Однак пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
Суд відзначає, що позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки.
Отже позивача фактично було б переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки мало б місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд приходить до висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки, оскільки зміни виду пенсії не відбулось, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.
Щодо решти позовних вимог.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що заперечень з приводу недостатності у позивача необхідного для реалізації такого права стажу роботи (служби) - понад 20 років, у відповідача немає.
Положеннями частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
У зв'язку із набранням чинності 11.10.2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII виключено ч.1 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції:
"Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".
Тобто, починаючи з 11.10.2017, підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст. 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Суд зазначає, що пенсія позивачу призначена до внесення змін до закону, які передбачили цю умову (тобто, до 11.10.2017), а попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Суд враховує, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, отже на нього розповсюджується дія ст. 56 Закону № 796-XII. Тому, перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.12.2022 у справі №520/4297/19, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при прийнятті цього рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з п.2 ст.56 Закону № 796-XII.
Підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку слугував умовний розрахунок пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність перерахунку пенсії.
Відповідач у листі не зазначив, що позивачем не дотримано будь-які вимоги щодо ненадання або форми документів, які подаються для проведення перерахунку, їх недостатності або невідповідності.
Суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій.
У разі подання особою, яка має на це право, заяви з вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.
Якщо суб'єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти рішення про відмову, а не посилатись на будь-які оціночні судження або гіпотетичні розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз'яснення чи рекомендацій.
За встановлених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не проведенні перерахунку і невиплаті позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов'язати перерахувати і виплатити позивачу пенсію за віком з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.07.2022.
Щодо строку перерахунку пенсії, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Судом встановлено, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 19.06.2022, тому перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з 01.07.2022.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не проведенні перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.07.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.
В задоволенні решти вимог - відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 858,88 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 серпня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка,7,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Суддя В.В. Щербаков