21 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8560/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" до Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області від 30.05.2023 №00048220706.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач вказує на те, що спірне податкове - повідомлення рішення є протиправним, оскільки з метою поновлення порушеного права Позивача та уникнення порушень вимог діючого національного законодавства України щодо строків розрахунків (поставки товарів) за зовнішньоекономічними контрактами, 20.07.2022р., через систему "Електронний суд" ТОВ "Кашкан логістик" було подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області (за місцем виконання Контракту з поставки товару) про стягнення з ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП", Грузія, заборгованості за контрактом на поставку товарів в розмірі 65 000,00 доларів США. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022р. справі було присвоєно № 904/2025/22, призначено суддю Татарчук В.О. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022р. по справі № 904/2025/22 позовну заяву було повернуто з технічних причин (у зв'язку з не закріпленням в додатках довіреності на представника, що подав заяву). 25.07.2022р., ТОВ "Кашкан логістик" було повторно подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022р. справі було присвоєно № 904/2094/22, призначено суддю Рудь І.А. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022р. по справі № 904/2094/22 справу було передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022р. по справі № 904/2094/22 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. В Рішенні про результати розгляду скарги № 12672/6/99-00-06-01-02-06 від 23.05.2023р. Держана податкова служба України, скасовуючи частково податкове повідомлення-рішення, зазначає, що датою звернення ТОВ "Кашкан логістик" до суду слід вважати 25.07.2022р., оскільки така дата зазначена в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022р., а тому пеню слід нараховувати за 4 дні - з 21.07.2022р. (наступний день після граничного строку, встановленого законодавством, для здійснення розрахунків в сфері ЗЕД) по 24.07.2022р. При цьому, податковий орган повністю ігнорує той факт, що ТОВ "Кашкан логістик" фактично звернувся до суду 20.07.2022р. через систему "Електронний суд", що підтверджується відповідними доказами, а за приписами ст. 13 Закону є підставою для зупинення нарахування пені в сфері ЗЕД. В порушення п. 7 ст. 13 Закону, Відповідач взагалі ігнорує зазначені норми Закону та не вказує на зупинення нарахування пені та її поновлення у зв'язку з поверненням позовної заяви, поданої Позивачем 20.07.2022р., а взагалі ігнорує факт звернення Позивача до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за Контрактом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрито провадження у вказаний адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення і винесення на підставі та на виконання норм законодавства за результатами перевірки позивача, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій підтримав правову позицію, викладену в адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області Державної податкової служби України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кашкан логістик". За результатами перевірки був складений Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кашкан логістик" № 487/16-31-07-06-02/36965823 від 17.01.2023.
Згідно Акту перевірки встанволено порушення ТОВ "Кашкан логістик" строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, чим порушено ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" №2473/VIII від 21.06.2018.
На Акт перевірки ТОВ "Кашкан логістик" були надані заперечення. Листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.03.2023р. "Про надання відповіді на заперечення", "Кашкан логістик" було повідомлено, що комісією з розгляду заперечення було прийнято рішення про залишення без змін висновків Акту перевірки.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.03.2023 №00017300706, яким ТОВ "Кашкан логістик" нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 353 691,74 грн. на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) і ч. 5 ст. 13 Закону.
ТОВ "Каштан логістик", в рамках процедури адміністративного оскарження, була подана скарга на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України №12672/6/99-00-06-01-02-06 від 23.05.2023 частково скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 07.03.2023 №00017300706 у частині 330 872,92 грн. застосованої штрафної санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині - залишено без змін.
З урахуванням рішення Державної податкової служби України №12672/6/99-00-06-01-02-06 від 23.05.2023 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 №00048220706, яким ТОВ "Каштан Логістик" визначено пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 22818,82 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин та правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.05.2023 №00048220706, суд зазначає наступне.
Врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства передбачено Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII (надалі, також Закон №2473-VIII).
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2473-VIII визначено, що валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Окрім цього, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, до повноважень податкових органів, серед іншого, належить здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. При цьому, у випадку виявлення порушень валютного законодавства контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, в тому числі, застосувати штрафні (фінансові) санкції та нарахувати пеню.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII (надалі, також Закон №959-XII) наведено визначення зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до якої зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до статті 5 Закону №959-XII усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Також, статтею 1 Закону №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Каштан Логістик" (далі - Покупець) та ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" (далі - Продавець) був укладений Контракт на поставку товарів № 01/06/20/1 від 1 червня 2020 року (далі - Контракт). Згідно Контракту Продавець зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується придбати Товар (вино) у Продавця відповідно до умов, встановлених цим Контрактом.
На виконання умов Контракту Сторонами було погоджено та підписано Додаток № 3 до Контракту від 01.06.2021р., яким визначено найменування партії Товару, що підлягає постачанню Продавцем, а саме, вино різних торгових марок з визначенням ціни за одиницю Товару. Також, Покупцем був отриманий від Продавця попередній рахунок на визначену партію Товару № 2 від 14.06.2021р. Відповідно до Попереднього рахунку № 2 від 14.06.2021р. вартість партії Товару становить 168 900,00 доларів США. Також, відповідно до умов Контракту Продавцем та Покупцем була погоджена та підписана Специфікація від 14.06.2021р. Відповідно до Попереднього рахунку та п. 1 Специфікації ціни вказані в USD (долари США) за одиницю виміру на умовах: DAP "Delivered At Point" ("Поставка в пункті" вказана назва місця призначення) "ІНКОТЕРМС 2010" за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, 15 В пунктах 4 - 5 Специфікації сторони погодили умови оплати та строки поставки товару, Покупець оплачує вартість Товару на умовах: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 (шістдесят) календарних днів з дати прийому Товару. Відповідно до п. 5 Специфікації строки поставки: протягом 40 (сорок)
календарних днів, з моменту надходження передоплати (грошових коштів) на рахунок Продавця (Виробника) за партію Товару. В п. 6 Специфікації місце поставки: Товар поставляється на умовах DAP "Delivered At Point" ("Поставка в пункті" вказана назва місця призначення) "ІНКОТЕРМС 2010" за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, 15.
На виконання умов Контракту ТОВ "Каштан Логістик" було здійснено передоплату за партію Товару на підставі зазначеного Попереднього рахунку та Специфікації платіжним дорученням № 10JBKLL7 від 20.07.2021р. в сумі 65 000,00 доларів США.
Крім того, на виконання умов Контракту ТОВ "Каштан Логістик" було замовлено, оплачено та відправлено в адресу ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв на погоджену сторонами партію Товару, що підтверджується заявкою-розрахунком на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з прибутково-видатковою накладною, гарантійним зобов'язанням з документами про направлення марок акцизного податку ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" .
ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" не було здійснено поставку Товару в адресу ТОВ "Каштан Логістик" та не повернуто суму передоплати в розмірі 65 000,00 доларів США у зв'язку з не поставкою товару. ТОВ "Каштан Логістик" на адресу ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" (Грузія) була направлена претензія вих. № 73 від 21.02.2022р., яка була повернута на адресу ТОВ "Каштан Логістик" у зв'язку з неотриманням ТОВ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» тривалий час претензії в поштовому відділенні. 22.03.2023р. на адресу ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП" та його Представництва на території України була направлена вимога вих. № 55 від 15.03.2023р. щодо поставки товару на адресу Позивача або повернення сум передплати та надання пояснень щодо не поставки товару та не повернення передплати в сумі 65 000,00 доларів США у зв'язку з проведенням податковим органом перевірки з питань дотримання виконання вимог Контракту та встановлення порушень щодо не поставки товару.
Позивачем 20.07.2022р., через систему "Електронний суд" ТОВ "Каштан Логістик" було подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області (за місцем виконання Контракту з поставки товару) про стягнення з ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП", Грузія, заборгованості за контрактом на поставку товарів в розмірі 65 000,00 доларів США. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022р. по справі № 904/2025/22 позовну заяву було повернуто з технічних причин (у зв'язку з не закріпленням в додатках довіреності на представника, що подав заяву). 25.07.2022р., ТОВ "Каштан Логістик" було повторно подано позовну заяву до Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022р. по справі № 904/2094/22 справу було передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022р. по справі № 904/2094/22 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Частинами 1, 2, 5 та статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції" (надалі - Закону №2473-VIII) передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (надалі - Постанова НБУ №18).
Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Як посилається позивач в позовній заяві відповідачем не було враховано дату звернення ТОВ "Каштан Логістик" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що в ухвалі Господарського суду Полтавської області про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі від 21.09.2022 справа № 904/2094/22 зазначено, що ТОВ "Каштан Логістик" через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області 25.07.2022р.
Оскільки в ухвалі Господарського суду Полтавської області по справі № 904/2094/22 від 21.09.2022 зазначено, що ТОВ "Каштан Логістик" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом саме 25.07.2022 то податковий орган керуючись ч.3 ст. 13 Закону № 2473, нарахував пеню за 4 дні з 21.07.2022 (наступний день після граничного строку, встановленого законодавством, для здійснення розрахунків в сфері ЗЕД) по 24.07.2022 та було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Також суду зазначає, що подання позову до судового органу не означає автоматичне його прийняття судом, оскільки можуть існувати підстави, які перешкоджають відкриттю провадження у справ. Суд може повернути позов або залишити його без руху, без розгляду тощо, позивач має право звернутись до вдруге в загальному порядку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач 20.07.2022р., через систему "Електронний суд" ТОВ "Каштан Логістік" звернувся з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП", Грузія, заборгованості за контрактом на поставку товарів в розмірі 65 000,00 доларів США. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022р. по справі № 904/2025/22 позовну заяву було повернуто з технічних причин (у зв'язку з не закріпленням в додатках довіреності на представника, що подав заяву).
Отже, в даному випадку позовну заяву не було прийнято судом до провадження.
Закон № 2473 передбачає в якості документа, за яким пеня припиняється нараховуватись, тільки документ, виданий судом, в даному випадку це ухвала про відкриття провадження у справі.
Тобто, прийняттям Господарським судом Дніпропетровської області від 25.07.2022 по справі № 904/2025/22 ухвали про повернення позовної заяви, терміни передбачені ч.7 ст. 13 Закону № 2473, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
Згідно постанови Верховного суду від 11.03.2019 у справі № 826/409/16 умовою для прийняття позовної заяви є подання належно оформленої такої заяви та сплати судового збору. При недотриманні вказаних вимог така позовна заява не вважається поданою. Отже підстави для зупинення нарахування пені відсутні.
Нарахування поновлюється, у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду.
У разі прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
При цьому, у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Таким чином, пунктом 7 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції" передбачено єдину можливу умову для не нарахування пені, передбаченою пунктом 5 Закону України №2473, а саме: у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову про стягнення з нерезидента заборгованості.
У разі рішення судового органу про відмову у позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, граничний строк розрахунків за операціями з експорту імпорту товарів, встановлений Національним банком України відповідно до ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції", поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
З урахуванням встановлених судом обставин та досліджених доказів суд доходить висновку, що контрагентом позивача порушено строки розрахунків за операціями з експорту товарів по зовнішньоекономічному контракту № 01/06/20/1 від 01.06.2020, а тому відповідачем правомірно нараховано позивачу пеню на суму неодержаних коштів за цим контрактом.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Відповідно до ч.6 ст. 13 закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Під час проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Каштан Логістик", довідки (сертифікати) видані уповноваженою організацією (органом) щодо підтвердження форс-мажорних обставин, по зовнішньоекономічному контракту від 01.06.2020 " 01/06/20/1 не надавалися.
Згідно постанови Верховного суду від 13.07.2023 у справі 560/9742/22 сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору.
У періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.
Зокрема, абзацом першим пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2-9 цього пункту.
Протягом періоду з 01 березня 2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
При цьому, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПК України).
Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом.
Частиною 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Також відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
При цьому, норми Закону № 2473-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і порушенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Із системного аналізу зазначених вище норм ПКУ та Закону №2473 вбачається, що на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 внесено до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), такі зміни на часткову зміну статті 1 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб
Пунктом 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно ппб) пп.69.2 п. 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПКУ податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Водночас вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в обґрунтування порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.05.2023 №00048220706винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашкан логістик" (вул. Строни, буд. 5 А, м.Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 36965823) до Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко