Справа № 420/8186/22
18 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 та з 01.06.2022 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року у справі № 420/21863/21 ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 та з 01.06.2022 без обмеження її максимальним розміром.
19 липня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом у справі прийнято рішення, яке набрало законної сили 19.08.2022 року, яким вирішено:
- адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку 20 травня 2022 р., починаючи з 01 квітня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Ухвалою суду від 18.08.2023 року у справі № 420/8186/22 за наслідками розгляду звіту відповідача від 14.11.2022 року № 1500-1608-7/118896 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року по справі № 420/8186/22, постановлено:
- встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року у справі № 420/8186/22;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 420/8186/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії.
Судом встановлено (з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці), що від представника позивача до суду надійшла заява (відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 382 КАС України), вхід. № 1459/23, у якій останній, відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, просить, зокрема, накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки з незрозумілих підстав ГУПФУ фактично не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, умисно та протиправно обмежує розмір пенсії позивача, не виплачує пенсію без обмеження її максимального розміру, як це зобов'язано здійснювати за рішенням суду, та свідомо ігнорує рішення суду та викладені в ньому відповідні висновки суду тощо.
Згідно з ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 30.01.2023 року, в порядку ст.ст. 124, 129 КАС України за відомими суду даними, наявними в матеріалах справи, в тому числі щодо електронної адреси та електронного кабінету, та зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, вхід. № ЕП/3126/23.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 4 ст. 382 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву представника позивача (відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 382 КАС України), вхід. № 1459/23, за даною явкою.
Дослідивши доводи заяви представника позивача (відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 382 КАС України), вхід. № 1459/23, та матеріали справи в межах розгляду заяви про накладення штрафу, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених спеціальних вимог КАС України, які регулюють порушене представником позивача у клопотанні питання, вбачається, зокрема, що накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у певній сумі - не є для судді зобов'язальним, тобто є правом, а не обов'язком судді.
Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 року у справі № 9901/598/19.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
В заяві представника позивача (відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 382 КАС України), вхід. № 1459/23, стосовно накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - не зазначено жодних конкретних доводів та до нього не додано жодних доказів на їх підтвердження щодо обставин, які свідчать про: умисне невиконання рішення суду керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області; недобросовісність у діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду тощо.
Крім того, судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 18.10.2022 року від відповідача до суду надійшов звіт від 14.11.2022 року № 1500-1608-7/118896 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року по справі № 420/8186/22.
З встановлених судом обставин вбачається, що в даному випадку звіт про виконання рішення суду відповідачем поданий. При цьому, до нього доданий доказ надіслання звіту позивачу електронною поштою.
Також, відповідно до змісту розглянутого судом звіту, зокрема:
- Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 420/8186/22, яке набрало законної сили 19.08.2022, ОСОБА_1 30.08.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2022 становив 20270,00 грн. Інформація про виконання рішення у справі № 420/8186/22 Головним управлінням внесена до реєстру рішень. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 було установлено з 01.04.2019 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому максимальний розмір визначений на зазначену дату та становив 18022,95;
- таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2021 в сумі 39419,65 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Крім того, відповідно до доданої до звіту копії перерахунку пенсії позивача від 30 серпня 2022 року з 01 квітня 2019 року, здійсненого на підставі рішення суду (№ 420/8186/22 від 19.07.22), розрахунок розміру пенсії позивача за рішенням суду здійснений без урахування максимального розміру пенсії.
Отже, посилання представника позивача, як на підставу для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на те, що з незрозумілих підстав ГУПФУ фактично не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, умисно та протиправно обмежує розмір пенсії позивача тощо, в частині перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01 квітня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром,- є помилковим, таким, що не відповідає матеріалам справи з відповідного питання.
Крім того, саме за наслідками розгляду звіту відповідача від 14.11.2022 року № 1500-1608-7/118896 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року по справі № 420/8186/22 ухвалою суду від 18.08.2023 року у справі № 420/8186/22 встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року у справі № 420/8186/22 в частині зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому судом враховано, що Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року у справі № 704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Судом також враховано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведена позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19 тощо.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених у заяві вимог, в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо порушеного питання, не наведено та не надано.
При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що заява представника позивача, вхід. № 1459/23, в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, у її задоволенні слід відмовити.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Заяву розглянуто, ухвалу постановлено та складено з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; часу перевірки повідомлень про мінування будівлі суду; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 14, 167, 243, 248, 255, 256, 294, 295, 297, 382 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача, вхід. № 1459/23, в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.
Суддя М.Г. Цховребова