Справа № 420/16012/23
21 серпня 2023 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст. ст.268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанови від 22.06.2023 року
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за результатом розгляду якого позивачка просить суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову від 22.06.2023 року про відкриття виконавчого провадження 72041300 на підставі виконавчого листа № 495/5200/20, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 13.06.2023 року, старший державний виконавець Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.01.2021 року у справі № 495/5200/20 виконується нею добровільно, а тому постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору є протиправними.
Ухвалою суду від 10.07.2023 року відкрито провадження у справі, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-273, 287 КАС України, та призначено судове засідання на 03.08.2023 року.
Ухвалою суду від 10.07.20323 року провадження у справі зупинено до отримання від Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копії матеріалів виконавчого провадження № 72041300.
09.08.2023 року провадження у справі поновлено.
Вд представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відділ вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що сам факт звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення суду свідчить про невиконання рішення суду добровільно.
Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 9 ст. 205 КАС України.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Судом встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року по справі № 495/5200/20 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 . Дозволено ОСОБА_2 брати доньку ОСОБА_3 на свою житлову площу, враховуючи стан її здоров'я, кожну п'ятницю з 08:00 год. до 19:00 год. та у суботу з 10:00 год. до 19:00 год. (з ранку забирає та повертає у вечорі без ночівлі). В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
13.06.2023 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 495/5200/20 про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 .
15.06.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 495/5200/20.
22.06.2023 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72041300 за виконавчим листом№ 495/5200/20. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Пунктом 3 постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 13400,00 грн.
22.06.2023 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В., винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 72041300.
22.06.2023 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В., винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 72041300.
Згідно з актом державного виконавця від 26.06.2023 року, ОСОБА_1 з?явилася на прийом, отримала копії постанов та не відмовлялася від виконання рішення суду.
14.07.2023 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В., винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72041300 на підставі п.9.ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
14.07.2023 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тирновим М.В., винесено постанову про виведення із матеріалів виконавчого провадження № 72041300 постанови від 22.06.2023 року про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.
Суд зазначає, що предметом оскарження у вказаній справі є постанова про відкриття виконавчого провадження № 72041300 від 22.06.2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно зі ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України Про виконавче провадження, у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених у т.ч. пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 8 Розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012року за №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Отже, проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в аспекті спірних правовідносин, суд роб висновок, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка належить до стягнення.
Вирішуючи спір, суд, також, враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду здійснений у постанові від 07.03.2018 року у справі №750/7624/17 про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов'язок боржника сплати виконавчого збору при примусовому виконанні рішення, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.
Суд зазначає, що державним виконавцем відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: в пункті 3 постанови, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 13400, 00 грн., та 22.06.2023 року відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 статті 27 Закону, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400, 00 грн.
Посилання представника позивача на те, що рішення суду у справі № 495/5200/20 виконувалося позивачкою добровільно, суд не приймає до уваги, оскільки після спливу двох років з моменту прийняття рішення у вказаній справі ОСОБА_2 звернувся до суду за виконавчим листом, а потім до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення, що на думку суду, свідчить про невиконання позивачкою рішення самостійно.
Згідно з приписами ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов??язаний відкрити виконавче провадження на підставі відповідної заяви стягувача.
Той факт, що в подальшому, під час прийому у виконавця, позивачка погодилася на добровільне виконання рішення суду жодним чином не впливає на правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 72041300 від 22.06.2023 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 250, 263, 268-272, 287 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанови від 22.06.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67701, код ЄДРПОУ: 34890175).
Повний текст рішення суду складений та підписаний судом 21.08.2023 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.