справа № 380/15343/23
про повернення позовної заяви
21 серпня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді від 10.07.2023 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.
Позивачу повідомлено про необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 05.08.2023 представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначено, що доказів сповіщення відповідачем позивача про невиконання рішення суду - постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №520/2098/19 від 09.06.2022 не існує, відтак дане свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду. Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.11.2020 у справі №815/460/18, від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18 норми ст.122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці питання про повернення позовної заяви вирішується у перший робочий день головуючої судді.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З позовної заяви встановлено, що позивач просить зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 складеної відповідно до постанови КМУ №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, проте до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів звернувся у липні 2023 року.
Як зазначав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, сформував наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено таке.
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів…
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Суд відмічає, що згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Пунктом 1 Постанови №103 Кабінет Міністрів України зобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Відповідно до пункту 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку №45.
Також, Постановою №103 було внесено низку змін до Порядку №45, зокрема: пункт 5 викладено в новій редакції; додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою №103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу №520/2098/19, дійшла висновку, який наведений у постанові від 09.06.2022, що перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII, а Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що видача компетентними органами довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, яким призначена згідно із Законом №2262-ХІІ, повинна здійснюватися у відповідності до вимог на підставі статей 8, 10, 43 і 63 цього Закону у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України.
30 серпня 2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вказана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 01 березня 2018 року.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується обов'язок уповноваженого державного органу, з якого особи були звільнені зі служби, підготувати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи та у місячний строк подати до головного управлінням ПФУ.
З урахуванням такого відповідач у вказаній справі зобов'язаний був скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 березня 2018 року, включивши в таку основні (посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років) та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704, на підставі статей 8, 10, 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Відтак, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої відповідачем у відповідності до вимог статей 8, 10, 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, станом на 01.03.2018.
При цьому, до суду позивач звернувся лише у липні 2023 року, тобто фактично більше ніж через 5 років, після виникнення спірних правовідносин, з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України з вимогами щодо виготовлення довідки станом на 01.03.2018.
Поряд з цим, суд не бере до уваги посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.11.2020 у справі №815/460/18 та від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, оскільки обставини у вказаних справах є відмінними від спірних, а саме стосуються строків звернення до суду у справах з питань виплати недоплаченої суми пенсії, яка виникла з вини органу, тоді як спірним у даній справі є питання видачі відповідної довідки уповноваженим органом про розмір грошового забезпечення для подальшої реалізації алгоритму перерахунку пенсії особи.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів наведених позивачем суд зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, позивач обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на не виконання відповідачем рішення суду, а саме постанови Верховного Суду від 09.06.2022 №520/2098/19, яким зобов'язано суб'єкт владних повноважень скласти та надати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018.
Суд зауважує, що ані позивач ані відповідач не були стороною у вищезазначеній адміністративній справі, відтак, жодних зобов'язань на Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вказаним рішенням покладено не було.
У постанові Верховного Суду від 09.06.2022 №520/2098/19, на яку посилається позивач, сформовано правовий висновок щодо застосування правових у норм в аналогічних відносин, проте формування судової практики не може слугувати безумовною підставною для виготовлення та видачі оновлених довідок без звернення фізичної особи або прийняття відповідного рішення Уряду.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Однак, відсутність судової практики у певних правовідносинах чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборним, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
В той же час, суд зазначає, що посилання представника позивача на обставини введення в країні воєнного стану не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Проте, у клопотанні позивача відсутні посилання на конкретні обставини пов'язані із запровадженням воєнного стану, що перешкоджали такому зверненню, що не може бути визнано судом як поважні причини пропуску строку звернення.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., відповідно до квитанції №6РЗК-2КАЕ-СВ8С-РЕ06 від 13.06.2023.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп., відповідно до квитанції №6РЗК-2КАЕ-СВ8С-РЕ06 від 13.06.2023.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна