Іменем України
21 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/718/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
03 липня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Державної прикордонної служби України, отримує пенсію по вислузі років та перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
20 червня 2023 року позивач звернувся до начальника фінансово-економічного управління - головного бухгалтера Адміністрації Державної прикордонної служби України з заявою про направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою, відповідною або аналогічною його останній штатній посаді із обов'язковим зазначенням в ній підвищеного посадового окладу та підвищеного окладу за військовим званням та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Відповідач листом від 27.06.2023 №11/Д-8662-12991 відмовив позивачу у направленні оновленої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області посилаючись на пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції станом на 01.03.2018 та зазначив, що за відсутності станом на 01.01.2023 факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям, відсутні підстави для інформування Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, а відтак, і для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України.
Позивач таке твердження відповідача вважає необгрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства України, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 06.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.
Позивач звільнився з військової служби, є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Луганській області. Йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно, питання пов'язані зі здійсненням права позивача на призначення, перерахунок пенсії регулюється вищезазначеним законом.
Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
1 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року) до пункту 4 постанови КМУ № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням саме від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.
Кабінетом Міністрів України жодних змін у пункт 4 постанови КМУ № 704 не внесено.
Судове рішення про визнання бездіяльності КМУ щодо не внесення змін у пункт 4 постанови КМУ № 704 на теперішній час відсутнє.
Відповідач звертає увагу суду на те, що після внесення змін до постанови КМУ 704 постановами від 14.07.2021 № 729 та від 21.07.2021 № 751 не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, окрім як визначення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Крім того, скасування п. 6 Постанови КМУ № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення і не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
На час розгляду справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази здійснення зміни - збільшення з 01 січня 2020 року посадових окладів або інших складових грошового забезпечення діючих військовослужбовців за аналогічною посадою позивача у зв'язку з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, а тому відсутні передбачені законом підстави для видачі довідки для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Оскільки Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців усіх силових структур, в тому числі для військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для обчислення посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців, а тому прийняття рішення щодо обрахунку нових розмірів посадових окладів та окладів за військове звання діючим військовослужбовцям виходить за межі повноважень Адміністрації Держприкордонслужби.
Питання перерахунку пенсії повністю врегульоване та відбувається лише за наявності всіх умов, визначених Законом України.
За відсутності з 01.03.2018 і по теперішній час факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, відсутні підстави для інформування Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, а відтак і для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України.
Станом на 01.01.2023 Кабінетом Міністрів України рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям не приймалося. На виконання Порядку № 45 списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від Головних управлінь Пенсійного фонду України, в тому числі від ГУ ПФУ у Луганській області щодо ОСОБА_1 до Адміністрації Держприкордонслужби не надходило.
Отже, за відсутності з березня 2018 року та на сьогоднішній день зміни розміру (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, правових підстав для направлення до ГУПФУ оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям не має.
Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги незаконними і необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є отримувачем пенсії за вислугу років по лінії Державної прикордонні служби, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
20.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою № Д-8662 щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також розмірів інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Листом від 27.06.2023 № 11/Д-8662-12991 відповідач відмовив позивачу в підготовці оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з огляду на таке.
Станом на 01.01.2023 відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704») у грошовому забезпеченні військовослужбовцям усіх силових міністерств і відомств (у т. ч. військовослужбовцям Державної прикордонної служби України) розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювались, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262 не можуть бути підставою для перерахунку раніше призначених пенсій відомчі накази Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо підвищення у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, на підставі яких в межах додаткових асигнувань, виділених на їх утримання з Державного бюджету України у період запровадження та дії воєнного стану, встановлено відповідні розміри щомісячної надбавки за особливості проходження служби та премії.
За відсутності станом на 01.01.2023 факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям, відсутні підстави для інформування Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою, а відтак, і для підготовки відповідних довідок та їх надсилання до 25-ти регіональних Головних управлінь Пенсійного фонду України.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, прохання позивача видати йому довідку для перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та у постановах від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 26.10.2022 у справі № 500/8485/21, від 13.12.2022 у справі 240/12647/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а:
А саме колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналізуючи спірні правовідносини по цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про їх подібність до правовідносин у вищезазначених справах, у зв'язку з цим висновки, викладені в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справам № 440/6017/21, № 500/1813/21, № 500/8485/21, 240/12647/21, № 120/8682/21-а, підлягають застосуванню до цих правовідносин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у підготовці на направлені оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 до органу Пенсійного фонду України.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
-визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 відповідно пенсії ОСОБА_1 .
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням судом належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 858,88 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 29.06.2023 № 0.0.3072908951.1.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а також, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати у сумі 858,88 грн зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вулиця Володимирська, будинок 26, місто Київ, 01034, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 відповідно пенсії ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Борзаниця