м. Вінниця
21 серпня 2023 р. Справа № 120/2763/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницької виправної колонії (№86) про визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Державної установи "Вінницької установи виконання покарань (№86)" (далі - ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№86)", відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови від 05.01.2023 р.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що спірною постановою застосовано до засудженого дисциплінарне покарання у вигляді оголошення догани за не виконання вимог представника адміністрації щодо переведення для подальшого покарання у відділення СПС №5.
При цьому, як вказує позивач, відповідачем не враховано мотиви його відмови виконати вимоги щодо переведення у відділення СПС №5, а саме: неприязні стосунки із іншими засудженими, які відбувають покарання у цьому відділенні, що становило загрозу життю.
Ухвалою від 24.03.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті. Відмовлено в клопотаннях про участь у справі в режимі відео конференції та виклику свідків.
Ухвалою суду від 22.05.2023 р. витребувано додаткові докази у відповідача.
Ухвалами від 25.05.2023 р.,26.06.2023 р. витребувано додаткові докази у Стрижавської виправної колонії №81.
Ухвалою від 17.07.2023 р. витребувано матеріали особавої справи позивача у Вінницького районного суду Вінницької області.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 засуджений до позбавлення волі та відбуває покарання в Державній установі "Стрижавській виправній колонії (№81)", до якої етапований 09.01.2023 р. з ДУ "Вінницька виправна колонія (№86)". В останній й застосовано спірну догану.
Так, 24.12.22 р. до оперативного відділу ДУ "Вінницька виправна колонія (№86)" надійшов рапорт від начальника відділення СПС №5 про те, що 23.12.22 р. о 14 год 20 хв. в присутності начальника відділення СПС запропоновано засудженому ОСОБА_1 , який відбуває покарання у відділені СПС №6, прослідувати для подальшого відбування покарання до відділення СПС №5. На законну вимогу засуджений ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою, при цьому, проявив обурення та невдоволення вимогами режиму відбування покарання. Засудженому було додатково доведено та роз"яснено його права та обов"язки, розпорядок дня устнанови, наголошено на необхідності їх додержання та виконанні, після чого повторно запропоновано прослідувати для подальшого відбування покарання до відділення СПС №5. Засуджений ОСОБА_1 знову в категоричній формі відмовився, демонстративно виказував невдоволення вимогами режиму відбування покарання, чим порушив вимоги ч. 3 , 4 ст. 107 КВК України та розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку УВК, затверджених наказом МЮ України № 2823/5 від 28.08.2018 р.
За фактом порушення режиму тримання проведено службове розслідування в ході якого встановлено та відображено у висновку розслідування від 4.01.2023 р., що 23.12.2022 р. засудженому ОСОБА_1 запропоновано прослідувати для подальшого відбуття покарання до відділення СПС №5, однак засуджений відповів категоричною відмовою, проявивши обурення та невзадоволення режиму відбування покарання, чим порушив ч.3, ч.4 ст.107 КВК України та розділ 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку УВП, затверджених наказом МЮУ №2823/5 від 28.08.2018 р.
Як вказано у висновку, під час перевірки було опитано ряд засуджених, які стали очевидцями цієї події. В своїх письмових поясненнях вони підтвердили факт невиконання законної вимоги представника адміністрації. Також в ході проведення перевірки було запропоновано надати письмове пояснення засудженому ОСОБА_1 від написання якого він в категоричній формі відмовився, а усно пояснив, що не хотів виконати закону вимогу представника адміністрації з власних переконань.
У висновку зазначено, що причиною порушення стали низькі моральні якості засудженого ОСОБА_1 , бажання виділитись в середовищі інших засуджених та нехтування ним вимогами режиму відбування покараннята правил внутрішнього розпорядку.
04.01.2023 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що відбудеться засідання дисциплінарної комісії по факту вчиненого порушення.
05.01.2023 р. дисциплінарною комісією ДУ "Вінницька установа виконання покарань" прийнято рішення (оформлене протоколом №3) про доцільність застосування до засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного покарання у вигляді оголошення догани.
Також 05.01.2023 р. ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№86) прийнято постанову про накладення дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України).
Відповідно до ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (ч. 1, 2 ст. 7 КВК України).
Відповідно до ч.1 ст. 8 КВК України засуджені мають право, зокрема на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону.
Положеннями статті 9 КВК України визначено, що засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність .
Засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії (ч. 3 ст. 107 КВК України)
Відповідно до п. 4 розділу 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку УВП, затверджених наказом МЮУ №2823/5 від 28.08.2018 р. , засудженим забороняється: чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених .
Згідно ст. 131-1 Кримінально-виконавчого кодексу України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
За невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть, зокрема, застосовуватися заходи стягнення у виді догани (ч. 1 ст. 132 КВК України).
Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, визначений ст. 134 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення (ч. 2 ст. 134 КВК України).
Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ч. 3 ст. 134 КВК України).
Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується (ч. 4 ст. 134 КВК України).
При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (ч. 15 ст. 134 КВК України).
Адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов'язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид. Якщо адміністрація колонії прийняла рішення обмежитися іншими профілактичними заходами, це відображається у щоденнику індивідуальної роботи із засудженим та доводиться до відома особи під підпис (ч. 16 ст. 134 КВК України).
Положеннями статті 135 КВК України визначено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги
Засуджений та/або його представник мають право:
отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;
бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності
ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;
надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;
подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.
Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.
Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.
Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
Із процитованого видно, що за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани.
В контексті наведеного, оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення , суд вказує, що позивач не заперечує факт не виконання вимог працівників установи, а саме, що він відмовився прослідувати для подальшого відбуття до відділення СПС №5. Проте, як вказує позивач, відповідач не врахував погані відносини із іншими засудженими, які перебувають у відділенні СПС №5.
З метою з"ясування наявності спорів, конліктів (конфлітних ситуацій) позивача з іншими засудженими судом витребуваі матеріали особової стправи останнього, адже відповідно до пунктів 1, 2 роздіділу IV Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.06.2012 за № 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 р. за № 957/21269, особова справа засуджених (осіб, взятих під варту) є основним обліковим документом засудженого (особи, взятої під варту).. До другої частини особової справи засудженого (особи, взятої під варту) долучаються документи, які відображають процес їх тримання в СІЗО та відбування покарання в установі. До особової справи засудженого (особи, взятої під варту) долучаються також інші документи, які стосуються конкретної особи.
Відтак, стосовно аргументів позивача, то слід зауважити, що жодних доказів "поганих відносини із іншими засудженими, які перебувають у відділенні СПС №5" позивачем не надано, а в особовій справі засудженого ОСОБА_1 відсутні відомості щодо конфліктів, сутичок останнього із іншими засудженими, в тому числі із відділення СПС №5. Агрументація позивача відносно відмови прослідувати в СПС №5 грунтується виключно на власній позиції щодо наявності конфлікту із засудженими СПС №5.
Суд зазначає, що в спірному рішенні вказано, що ОСОБА_1 на законну вимогу прослідувати для подальшого відбування покарання до відділення СПС №5 відмовився, чим порушив ч.3, ч.4 ст.107 КВК України та розділ 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку УВП, затверджених наказом МЮУ №2823/5 від 28.08.2018 р., що не заперечується позивачем.
Акцентує увагу суд й на змісті довідки від 04.01.2023 р., згідно якої позивач систематично порушує режим відбування покарання за що його неодноразово притягували до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
На думку суду, оскаржуване рішення прийнято із врахування розтлумачених критеріїв.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є правомірним, відповідно, відсутні правові підстави для його скасування.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна установа "Вінницька виправна колонія(№86)" (вул. Привокзальна, 26, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08562594)
Повний текст судового рішення сформовано: 21.08.23 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна