21 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 740/916/21
провадження № 51-4921ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2021 року з доданою до неї заявою
про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений не погоджується з вказаними судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку. У заяві, доданій до касаційної скарги, засуджений просить поновити йому строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Обґрунтовуючи зазначену заяву, засуджений стверджує, що він, перебуваючи у місцях позбавлення волі, неодноразово подавав клопотання про надання йому ухвали апеляційного суду.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає,
що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути засудженому у зв'язку
з таким.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право
на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
При цьому правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Як убачається з розписки засудженого ОСОБА_4 , що міститься в матеріалах кримінального провадження щодо нього, та копія якої - в матеріалах провадження
за касаційною скаргою, копію ухвали Чернігівського апеляційного суду від 11 червня
2021 року останній отримав 14 червня 2021 року, а тому касаційна скарга, датована і підписана ним 03 серпня 2023 року, є такою, що подана із значним пропуском строку
на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень, що засудженим
не заперечується з огляду на його прохання про поновлення зазначеного строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто
не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Однак, жодних причин, які б суд з огляду на вищенаведене міг визнати поважними, засуджений у доданій до касаційної скарги заяві не наводить. Зазначене засудженим
у заяві взагалі не пояснює неможливості його звернення із касаційною скаргою до суду
у встановлений процесуальним законом строк.
Зважаючи на викладене, підстав для поновлення засудженому строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання
про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи
не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга повертається.
У зв'язку з вищезазначеним, касаційну скаргу слід повернути засудженому з усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його клопотання
про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2021 року та ухвали Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2021 року щодо нього.
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 квітня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2021 року щодо нього з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5