Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1468/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Плотнікової Світлани Володимирівни, м. Харків
про стягнення 40504,80 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Плотнікової Світлани Володимирівни, м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача 40504,80 грн, з яких: 32002,63 грн заборгованість по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17/02/12/21/ХА від 02 грудня 2021 року, 7978,73 грн пені та 523,44 грн відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17/02/12/21/ХА від 02 грудня 2021 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 квітня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", м. Київ до Фізичної особи - підприємця Плотнікової Світлани Володимирівни, м. Харків про стягнення 40504,80 грн - залишено без руху; надано позивачу строк 7 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (2684,00 грн).
01 травня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" усунено недоліки, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1468/23 та ухвалено розгляд справи № 922/1468/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 08 травня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 11 травня 2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
02 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (постачальником, позивачем) та Фізичною особою - підприємцем Плотніковою Світланою Володимирівною (споживачем, відповідачем) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 17/02/12/21/ХА.
Відповідно до пункту 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно підпункту 1 пункту 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (підпункт 1 пункт 7.1. договору).
Відповідно до позову позивач вказує, що ним умови договору виконувалися належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати спожитої електричної енергії за договором не виконав, а отже у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" виникла заборгованість по оплаті наданих послуг з постачання електричної енергії за договором у розмірі 32002,63 грн.
Згідно умов договору, сторони погодили, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Відповідач від отримання актів приймання-передачі електричної енергії та рахунків на оплату утримувався.
В додатку № 2 до договору - комерційній пропозиції, - сторони погодили, що розрахунковим періодом є один календарний місяць, який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця (пункт 4). Оплату заявленого до споживання в розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання (пункт 5).
Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі: 50% від вартості заявленого до обсягу до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки; 50% від вартості заявленого до обсягу до 10-го числа місяця поставки з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію. Остаточний розрахунок, за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді - не пізніше 5 робочих днів від дати отримання рахунку від постачальника (пункт 5).
Рахунки на оплату спожитої електричної енергії за договором, що також були направлені позивачем поштою (рекомендованим листом з описом вкладення та зворотнім повідомленням про вручення), Фізичною особою - підприємцем Плотніковою Світланою Володимирівною не отримано.
Всупереч погоджених умов договорів, Відповідач не здійснив оплату отриманих послуг. У Фізичної особи - підприємця Плотнікової Світлани Володимирівни виникло протермінування оплати заборгованості, а отже позивач має право нараховувати відповідачу штрафні санкції та вимагати їх сплати.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері, господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити. гроші надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд, будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, сума заборгованості по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за договором у розмірі 32002,63 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7978,73 грн суд зазначає наступне.
В розділі 9 договорів сторони погодили, що за невиконання, або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (пункт 9.1).
Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі (пункт 9.2.)
В пункті 8 комерційної пропозицій (додаток 2 до договору) сторони визначили, що розмір пені за порушення строку оплати або штраф: в разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення платежу.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7978,73 грн пені задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 523,44 грн 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунки позивача, період нарахування останнім вказаних сум 3% річних дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірним, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі у розмірі 523,44 грн є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Так, відповідно до частини 3 статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Плотнікової Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, м. Київ, вул. Шовковича, буд. 30-А, офіс 23, код ЄДРПОУ 43801489, поточний рахунок НОМЕР_2 у Банку ПАТ "УКРГАЗБАНК", м. Київ) 40504,80 грн, з яких: 32002,63 грн заборгованість по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17/02/12/21/ХА від 02 грудня 2021 року, 7978,73 грн пені, 523,44 грн відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг з постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 17/02/12/21/ХА від 02 грудня 2021 року, а також 2147,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "18" серпня 2023 р.
Суддя П.В. Хотенець