21 серпня 2023 року Справа № 915/1289/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Цибульського Сергія Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 )
до відповідача: держава Російська Федерація (адреса посольства: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 27)
про: відшкодування майнової шкоди,
Фізична особа-підприємець Цибульський Сергій Сергійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №16/08-1 від 16.08.2023 до держави Російська Федерація про стягнення збитків у розмірі 9202743,43 грн, що еквівалентно 251656,98 доларів США.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, виходячи з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
До позовної заяви на підтвердження повноважень щодо її підписання адвокатом додано ордер №1085667 від 21.03.2023, зі змісту якого вбачається, що орган, в якому надається правова допомога "у слідчий відділ УСБУ в Миколаївській області, ГУ НП в Миколаївській області ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області".
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 у № справі 9901/847/18, на підставі аналізу Закону № 5076-VI, Положення про ордер та КАС України, викладено висновок про те, що «законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога. Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду».
Отже, адвокат не був уповноважений представляти інтереси позивача в Господарському суді Миколаївської області.
Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Виходячи з наведеного вище, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви заявникові.
Частиною 8 ст.174 ГПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Повернути Фізичній особі-підприємцю Цибульському Сергію Сергійовичу (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) позовну заяву з додатками.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя В.О. Ржепецький